Длиннее дубина — спокійніше життя
Что украинцы думают о независимости и параде
24 августа Украина отмечает 27-й год независимости. По случаю праздника пройдет множество мероприятий. А еще — военный парад на Крещатике. Он вызывает бурные дискуссии: вовремя ли, уместно ли и для чего? Уикенд расспросил украинцев, как они понимают независимость и что думают о параде.
Вероника
46 лет, офисный планктон
Независимость личная или страны? В любом случае, это возможность самостоятельно принимать решения и самостоятельно справляться с последствиями этих решений. Это не оглядываться на «а шо люди скажуть?» Это не отчитываться за свои «забаганки» (при условии соблюдения законодательства страны и международного). Это устраивать жизнь в своем доме/стране так, как удобно жильцам этого дома/страны, и плевать на мнение запоребриков или бабулек на лавочке, которым не нравится мой цвет волос или пирсинг. Это возможность выйти из отношений, которые не устраивают. Это жизнь!

Парад нужен. Пока у нас идет война, парад обязательно нужен. Хотелось бы больше информации насчет проведения репетиций, чтоб заранее предупреждали, что будут тренировочные выстрелы салюта. Пугает, когда внезапно начинает бахкать рядом и не знаешь, что происходит и что делать. Особенно надо учитывать, что в мирном городе есть переселенцы и воевавшие, которые могут неверно воспринять эти тренировочные залпы.
Олена Обухівська
Communication manager Arricano Real Estate Plc
Незалежність — це коли держава поважає власну валюту, влада — приватну власність. Це коли люди впевнені: якщо оплачують компослуги, то за це отримують сервіс. Якщо політика — «сплати податки та спи спокійно» — то прозоро їх держава інвестує. Корупція — це вже банальність. Навіть не хочу торкатися цього бруду. І найголовніше — це виховання патріотизму, своє рідніше: мова, література, ідея. А ще впевненість, коли розумієш, що і за якими правилами відбувається, а не тривимірні ігри, де все продається та обкладається обов'язками перед державою без зворотнього зв'язку та надання цієї впевненості.

Незалежність — це коли ти усвідомлюєш, що живеш у рідній країні. В дитинстві багато наслухалася від бабці, як колись забороняли співати українською, насаджуючи інші псевдо-патріотичні пісні. Як вночі могли прийти «солдати» і забрати все з дому — і це було офіційно допустимо. Якщо не віддавали — значить ворог. А мій тато дуже позитивно оцінював парад — треба підтримати воїнів, показати, що ми можемо.
Марія Марченко
37 років, вчителька
Незалежність — це вільно жити, висловлюватися, радіти кожному наступному дню.

Незалежність держави — це вільна політика, як зовнішня так і внутрішня, своя захищена територія, захист кожного громадянина, це влада, яка з трепетом переживає за свій народ і країну, це світле майбутнє для наших дітей, це захищена старість для кожної людини, це, як для мене, саме головне, рівність усіх жителів держави, незалежно від їх статусу.

А парад, якщо в країні порядок, спокій і мир, то чому його не проводити, бо в інших ситуаціях, я вважаю, недоречно та принизливо стосовно тих людей, які зараз в окопах захищають нас. Низький їм уклін!
Елена
временно смотрящая за детьми
Независимость Украины — мифическое понятие. Впрочем, и не только Украины. Парад — если без него никак, то пусть будет. Но лучше бы больше средств выделяли на социальные нужды и на дороги.
Татьяна
домохозяйка, 39 лет
Независимость — политическая самостоятельность по определению, но фактически мы ее еще не обрели. Парад с военной техникой — дорогое удовольствие, можно было обойтись и пешим маршем.
Светлана
41, специалист по фарммаркетингу
Независимость — это свобода и жизнь, будущее наших детей, а не скотские теплушки до Сибири и очередные горы трупов, которыми питается чудовищная империя.

Да, парад нужен. Наши враги мягкое обращение принимают за слабость и понимают только язык силы. Длиннее дубина — спокійніше життя.
Андрій
37 лет, ІТ
Незалежність — це самоідентифікація, що ти є громадянином своєї країни. Не піщинкою в неосяжному терриконі, а особистісттю в чітко усвідомлюваному суспільстві на певній території. І срака в Криму та на Донбасі — це не в недосяжному «десь там», а дуже зрозумілому «ось тут». Це не бовтанина в якомусь первинному кисілі, а чітке відчуття власного тіла.

Так, в боці болюче поранення, нога в гипсі, але голова працює і руки роблять. Так, без пігулок ще неможливо, але криза минула і голова вже не паморочиться та в очах не темніє. Так, в хаті ще треба ремонт, фіранки та Інтернет, але це вже не ящик з-під холодильника під мостом.

А парад — як нове вбрання, якого не було. Не лапті з портянками та дірявими штанами, а міцні черевики з цілими штанами, теплою курткою, парасолею та рукавичками. Це впевненність, що під дощем вже не промокнеш, та зима не страшна.
Наталія
37 років, фрилансер
Незалежність — це життя. Це вибір життєвого шляху. Це щоденний вибір у повсякденних справах. Це можливість думати, мріяти, втілювати в життя без остраху.

Однією з речей, які вплинули колись на моє самосприйняття як (тоді ще юної) громадянки незалежної України, був парад у 1996 році.

Під час війни парад потрібен обов'язково. Після нашої перемоги — теж. Аби лишень надихав, підтримував і не перетворився на пафос.
Евгения
38 лет, фрилансер
Для меня это прежде всего о возможности путешествовать. Когда начался Майдан и вдруг жестко встал вопрос «а не присоединить ли Украину к России», у меня крышу снесло в первую очередь от понимания, что случись этот трэш, я никогда не смогу никуда поехать, и не смогу посмотреть мир. Потому, что законным способом присоединить Украину невозможно, а незаконным... много у нас тут путешествуют граждане Абхазии? Молчу уж о том, что только в свободной стране могут соблюдаться основные права человека, а конституция — основной закон, а не запасная бумага для туалета. В общем, не знаю, насколько быстро Украина превратится во вторую Америку, третью Швейцарию или обретет личную, ни с чем не сравнимую крутость, но я таки хочу, чтобы она была свободной.

Что касается парада — хочу видеть людей, которые нас защищают. Это их день и возможность для общества сказать им спасибо.
Cергій
науковець, 54 рочки
Незалежність — це можливість будувати своє життя на кожному рівні, від родини до країни, за принципами, які вважаєш гідними людини. Але насамперед — це саме можливість мати ці принципи. Тобто тверезо дивитися на світ, отримувати інформацію з різних джерел і об'єктивно її оцінювати.

Незалежність — це річ, яку важко відчути, як повітря, яким дихаєш. Щоб усвідомити і оцінити, її треба втратити, або майже втратити.

Незалежність буває реальною або формальною, як виявилося. Реальна дається дуже дорого.
Дмитро
40 років, екскурсовод,
Незалежність — здобуте у нескінчених війнах право мого народу на власну культуру, мову, територію, історію та інше.

Парад — потрібен, звісно.
Марина
43 года, юрист
Независимость — это право выбора, самое ценное личное право любого субъекта, от человека до государства. Парад — для меня нужен, он вдохновляет и дает возможность сказать людям в армии спасибо за то, что они делают то, что не делаем мы, остальные.
Денис
фрилансер
Скажу банальность, но независимость — это право принимать решения относительно своей судьбы и необходимость нести за эти решения ответственность (и в масштабах человека, и в масштабах страны). Парад — это хорошо, парад — это и объединяющий символ (хотя, почитав ответы выше, уже засомневался насчет объединения), и сигнал врагам — я жив, не дождетесь.
Виктория
художник, 40 лет
Независимость — отсутствие зависимости, это самое очевидное. И это всегда хорошо и правильно, про какие бы отношения не шла речь — между людьми или между государствами. Для меня независимость — это пресловутое право на самоопределение, возможность, наконец, строить свою собственную судьбу, не будучи колонией или сателлитом другой страны. Это право на свой монастырь со своим уставом, и право послать всех недовольных извне в лес, не оправдываясь и не откупаясь. Я очень надеюсь, что в итоге получится современный и прогрессивный «монастырь». А еще это обязанность договариваться со всеми своими недовольными гражданами, и обязанность их просвещать, обучать, воспитывать. Или уступать, если (и пока) ничего из перечисленного не работает. Плюс в нашем случае независимость — это торжество справедливости. Это то, что было вымечтано и выборено поколениями предков украинцев, и то, что должно было случиться давно. Мне жаль, что среди моих предков не было тех, кто за нее боролся, но я рада, что причастна к этому сейчас. Самое страшное, что может случиться — это утрата независимости. Надеюсь, мы этого не допустим.

А парад лично мне не нужен. Я тяжело переношу зрелище военной техники. До войны это объяснялось моим пацифистским мировоззрением, а сейчас, наверное, объясняется травмой. Я предпочла бы парад без техники, просто военных, которых можно приветствовать, благодарить, выказывать уважение. Но это мое личное мнение, и я понимаю, что этот парад нужен очень многим, большинству. А раз он нужен, значит, ему быть.
Катя
22 года, копирайтер-фрилансер
Независимость — возможность самим творить историю. Не жить по чужой указке, не повторять навязанных ошибок, не оглядываться назад, а решать самим. Даже если и наступая на грабли. Обжигаться и снова наступать. Но это состояние, когда ты понимаешь, что все ошибки — твои и все они к чему-то приведут. Это возможность сотворить себя самому. Это в одинаковой мере касается и человека, и страны.

Для меня парад — это устаревший архетип. Украина — ведь не о страданиях, у нас много всего локального, красивого и крутого. Почему не показать это, не поговорить об этом? Вместо очередной военной установки и перекрытого центра Киева. Мне жутко, когда в сторис друзей я вижу пролетающие над Теремками истребители и едущие по Подолу танки. Я не хочу такого для любимого города.
Даниил
32 года, маркетолог
Независимость — это свобода быть собой и там, где хочешь быть, свободно говорить на родном языке, свобомыслие. Это пока не совсем про Украину.

Парад военной техники — это плохо. Это милитаризм. Парад сельскохозяйственной техники, промышленного оборудования и карнавал — это хорошо.
Олександра
31, сценарист
Незалежність країни, як і незалежність особи, — це право і обов'язок автономно прймати рішення і нести за них відповідальність в повному обсязі. Як наслідок, звинувачувати в проблемах себе (не тата, не маму і не старшого брата). Самостійно знаходити рішення. Не чекати від когось подачки. Заробляти власним розумом. Повертати борги. Бути достатньо сильним, аби допомогти нужденним і хворим.

А парад... Якщо комусь він гріє душу — най собі буде. Для мене він радше нагадування, звідки приїхала вся ця техніка. Якби був мир — було б певно радісніше дивитись на танки.
Марина
Независимость государства — возможность принимать решения по вопросам внутренней и внешней политики руководствуясь исключительно интересами граждан этого государства без необходимости ориентироваться на мнение других государств или государственных объединений.

Парад нужен, во-первых, для тех, кто на передовой воюет, чтобы ребята понимали — их ценят, их работа — самая важная и нужная сейчас для Украины. И конечно, он нужен нам, потому парад — это то, что поднимает патриотический дух украинцев как нации, позволяет почувствовать частью чего-то целого и важного.
Антон
41 год, владелец бизнеса
Независимость для меня — это иметь, уважать и не забывать собственную культуру , историю и героев.

За парад. Так его проведение показывает наши достоинства и достижения. Кроме этого — память о героях.
Андрій
IT
Для мене незалежність країни це, в першу чергу, незалежність її громадян. Незалежність громадянина — це свобода пересування (в межах країни і за її межами), свобода мислення, свобода дії і свобода від нав'язувань. В той же час вільна і незалежна людина має обов'язки і відповідальність. Обов'язки як громадянина — слідувати законам країни, відповідальність — за свої вчинки, думки і т.д.

Військовий парад одночасно і демонструє силу і робить ближчими громадян і військових, підтверджуючи тезу — армія з народом.

Потрібно тільки перестати пов'язувати парад з радянським союзом і почати сприймати його як один з атрибутів незалежності, і додатковим приводом для гордості.
Елена
47 лет, менеджер ІТ проектов
Независимость — когда никто из-за поребрика не рассказывает тебе, как тебе жить. Когда за свою страну учишься нести ответственность.

Парад необходим. Это одна из составляющих идентификации нации: гордость за свою армию и страну. В военное время — особенно. Это один из моментов, когда думаешь «все не зря» и гордишься.
Аліна
31 рік, викладачка
Незалежність — це можливість вирішувати самим, як нам жити у своїй країні. Якою мовою розмовляти, які пісні співати, які книжки читати, ким працювати, за кого голосувати. Це передусім вибір: змінювати чи ні, обирати чи ні. Це коли ми не мусимо у всьому наслідувати чийсь приклад. Не мусимо бути однаковими, думати однаково, любити однакове. Коли схід і захід разом, хоч вони і різні. Коли ми розмовляємо, вживаючи різних слів і діалектів, та все одно намагаємося порозумітися. Коли ми знаємо, що є щось, що нас об'єднує: любов до власної країни і бажання зробити її кращою.

Мені здається, що парад потрібен: нам, які живуть далеко від лінії фронту, і тим, хто знаходиться на передку, щоб пам'ятати — вони бережуть наш спокій, ми працюємо у тилу, щоб їм було куди повертатися.
Мнения выслушала
Светлана Максимец
В статье использованы фотографии Министерства обороны
Made on
Tilda