— Урок залишив найкращі та самі позитивні враження. Це було неймовірно, таке треба робити частіше. Одного уроку нам точно мало — це тільки себе роздражнити. Зробив висновок, що наша школа відрізняється від французької прийомами виконання конкретних рухів. Сіріл сьогодні задав одну комбінацію (не ту, над якою ми довго думали) — в ній був конкретний прийом французької школи. Якби ми виконували ту комбінацію прийомами нашої школи, вона б просто не склалася, не вийшла б. Завдяки тому, що я вже був на майстер-класі французів під час наших гастролей у Парижі, зрозумів, як саме треба виконувати це завдання. Підказав хлопцям, тож в нас все вийшло. Не скажу, що урок був складним для нас. Він був цікавим. У чомусь довелося переламати себе, бо ми щодня танцюємо не одне і те саме, але кожного разу робимо це на основах нашої школи.
— За результатами уроку Атанасов виділив вас особливо. Було приємно?
— Авжеж, це викликає піднесення. Кожному артисту необхідно, щоб його виділяли, говорили про його старанність. Бо ми самі собі не дуже довіряємо. Те, що я бачу в дзеркалі, мені може подобатись або ні, але не факт, що воно є направді. Взагалі дзеркало для нас — досить небезпечна річ. Артист має собі подобатись, але найбільш цінний погляд зі сторони.