Фешн-ілюстрація: від малюнку до обкладинки та подіумів
Що за професія — фешн-ілюстрація та де її можна опанувати? Як отримати перші замовлення, чи є місце хлопцям у світі модної ілюстрації, наскільки важливо знатися на моді та слідкувати за селебріті? Вікенд поговорив з фешн-ілюстратором Вікторією Захарченко, яка розповіла, на кого варто рівнятися, про конкуренцію у професії та можливості кожного у малюванні.
Фешн-ілюстрація — одночасно і стара, і нова професія. Цей напрямок налічує близько 500 років. Довгий час він був забутим, а років п'ятнадцять тому почав відроджуватися. Можливо, діджитал, стандартні фотографії починають набридати, а фешн-ілюстрація робить новий ривок. Замовляють малюнки для дуже різних цілей: починаючи від дизайнерів, які хочуть візуалізувати одяг, закінчуючи рекламою та принтами.

В цілому фешн-ілюстрація відрізняється від інших напрямків тим, що дівчат малюють у не зовсім стандартних пропорціях: видовжене тіло, більш худа, гарніша лялечка, що робиться в першу чергу для того, щоб показати одяг. В фешн ілюстрації основне — показати образ, стиль, характер, настрій. Візуальна схожість відходить на другий план.

Серед відомих фешн-ілюстраторів багато чоловіків. Найвідоміший — Девід Даунтон, його малюнок у 2009-му надрукували на обкладинці австралійського ювілейного Vogue. До речі, можна сказати, що з того часу і почав відроджуватися цей жанр в ілюстрації. Серед топових фешн-ілюстраторів багато чоловіків. Це не суто жіноча галузь, як може здатися на перший погляд.

Фешн-ілюстрація — це часто стилізований малюнок. В такому стилі працюють як ті, хто навчалися у художніх школах, так і самоучки. Сьогодні є багато курсів, шкіл, де можна навчитися цьому вузькому жанру. Я зараз веду базовий курс у арт-студії Fantasy Room Kyiv. До нас приходять з різним рівнем підготовки. Тим, хто закінчив художну легше, бо вони мають поняття пропорцій, як малювати фігуру. Але і новачки цілком можуть впоратися, все залежить від того, скільки часу і зусиль ти готовий витратити. За п'ять курсів, що я вела, серед учнів був тільки один хлопець. Раніше він працював у правоохоронних органах, а зараз хоче змінити свій профіль та пройти всі наші курси, щоб вдосконалити здібності малювання, а потім шити одяг зі своїми принтами.

На мою думку, в пострадянському просторі неоднозначне ставлення до чоловіків, які цікавляться модою. Але для нас це і галузь нова. Мені здається, с часом у ній буде більше чоловіків.
Здається, що більшість з тих, хто приходить на курси, не дуже уявляють, що це за професія. Багато хто приходить аби спробувати щось нове. Це дуже радує, бо люди не бояться експериментувати, приходять отримати задоволення. Менша кількість тих, хто знає, що таке фешн-ілюстрація. Дуже мало тих, у кого є підготовка, хто вчився у художній школі. Але так як в Інстаграмі фешн-ілюстратори зараз дуже популярні, то курс користується попитом: красиво, дівчата, мода. Мені здається, багато хто у дитинстві мріяв малювати красивих дівчат, одяг. Багато хто після курсів починає малювати постійно, приділяє цьому час. У декого вже є замовлення. Але треба розуміти, що у трьох різних ілюстраторів будуть три різні історії, клієнти та заробіток. Скільки може заробляти фешн-ілюстратор? Все досить індивідуально. Тут немає стабільної чи єдиної ціни. Один малюнок Девіда Даунтона, коли він в 2012 році приїздив в Київ, за неперевіреною інформацією, коштував десять тисяч євро.
Зараз є багато різних сфер, куди можна прикласти це вміння. Перше — це робота для дизайнерів. Наприклад, для реклами інстаграм-сторінки потрібне красиве намальоване зображення сукні. Тоді надсилають фотографії готового виробу, ти змінюєш пози, пропорції, щось підкреслюєш, додаєш і малюєш вже стилізоване зображення. Буває, у дизайнера є ідея, але він не вміє малювати, а треба показати конструкторам, як воно має виглядати, тобто візуалізувати ідею. Часом дизайнери звертаються з розробкою, але це довго, іноді нудно, немає твого бачення. Вони знають, що хочуть, але ще не до кінця уявили й зрозуміли, як це має виглядати. Доводиться багато перемальовувати. Набагато краще працювати, коли клієнт знає, що і як він хоче.
У мене перша освіта — історична. Коли вчилася, подобалося перемалювати сукні 19 століття з турнюрами. Тоді ще не йшла мова про фешн-ілюстрацію. Якийсь час взагалі не малювала, пішла в декрет, тоді подруга запросила піти на презентацію курсу з фешн-ілюстрації. Так і займаюсь цим вже два з хвостиком роки.

Я працювала з різними замовниками: салонами, кондитерськими, магазинами, приватними клієнтами. Часто малюю принти, які потім використовуються для чохлів на телефони, футболок, різній рекламній продукції. Приходить багато пропозицій по співпраці з різними брендами та магазинами. В Україні це тільки починає розвиватися, але досить активно — все частіше хочуть, щоб їм намалювали логотипи або різноманітні рекламні ілюстрації, не завжди вистачає часу брати всі замовлення.
Турнюр — елемент вбрання у вигляді подушечки, яку підкладали позаду під плаття нижче талії для пишності фигури
Своє перше замовлення я отримала від дизайнерки з Росії, яка знайшла мене через Інстаграм. У неї були готові сукні, вона хотіла зробити рекламу для Інстаграма. Вона спитала, чи малюю я на замовлення. Я задумалась: чи малюю я на замовлення? Тоді навіть не уявляла, щоб цим можна заробляти. Але я погодилась. Вона замовила кілька малюнків. Потім її подруга-дизайнерка замовила цілу колекцію. І зараз вже працює сарафанне радіо, клієнти рекомендують одне одному.

Бували нестандарнті замовлення, наприклад, ескіз для татуювання, але відмовилася, здається, це не моє. Була пропозиція від одного видання намалювати щось на зразок сучасної Камасутри. Також відмовилася, бо, по-перше, не люблю малювати чоловіків, по-друге, тема не зовсім моя. Буває, просять намалювати щось у стилі коміксів, розробити персонажа, у більшості за таке не берусь. Мені подобається в першу чергу фешн і малювати красивих жінок.
Кожне складне замовлення піднімає тебе на сходинку вище. У мене є клієнтка з Багамів, яка постійно замовляє афроамериканців. Мені незвично передавати колір шкіри, кудряве волосся, інші риси обличчя, але це цікаво. Дуже складно малювати повненьких — трохи більші стегна вже важко, а цій замовниці якраз треба пишненьких афроамериканок.
Одне з популярних замовлень — портрети, персональні ілюстрації. Це поширений подарунок для людей, у яких все є. Навіть коли треба намалювати звичайну людину, ти стилізуєш, робиш її гарнішою, щось підкреслюєш. Тому коли намалюєш клієнта біль худим, стрункішим, підкреслиш кращі сторони, це подобається.

На один малюнок витрачаю від 4 до 8 годин в залежності від складності. Якщо на сукні треба намалювати мільйон стразів, а саму дівчину у нестандартній позі, то це займає багато часу, якщо щось просте — 2-3 години. Взагалі не люблю поспішати, коли працюю, вмикаю якийсь серіал, розслабляюся.
Я малюю від руки. У мене є планшет — приніс Дід Мороз на Новий рік. Є дуже класна програма Procreate, у якій малюють практично всі фешн-ілюстратори. Але мені поки не вистачає часу її освоїти, а тому малюнки на планшеті забирають дуже багато часу. До того ж подобається відчуття самого малювання на папері.

Користуюсь хорошими матеріалами, у мене, на щастя, є можливість їх купляти. Намагаюсь пробувати найкраще з того, що є. Чоловік часто буває за кордоном, привозить те, чого немає в Україні. Взагалі, якщо ти профі, то можна малювати звичайними фарбами на звичайному папері, і це буде практично той самий малюнок — ну хіба що різниця у якихось деталях. Але новачкам погані матеріали не пробачать помилок. Тому малювання — не дешеве задоволення, на жаль. Основну роль відіграє папір, складніше малювати на поганому. Ще два роки назад в Україні, мабуть, взагалі не було 100-відсоткового котонового паперу. Якось один з наших найкращих магазинів привіз, я подзвонила, хотіла замовити дві склейки, а він вже скінчився, бо магазин не очікував такого ажіотажу. Раніше такий папір був у нас рідкістю і в більшості привозили з-за кордону, а зараз ринок і культура в Україні розвивається, що неймовірно радує. У січні я була у Франкфурті на виставці художніх матеріалів — найбільшій тематичній виставці у світі. І там уже був представлений стенд нашої торгової марки «Роса».
Майстрів, яких би я конкретно хотіла наслідувати, немає. Мені подобається, наприклад, як один ілюстратор малює руки, другий — очі, у третього класні деталі. У всіх потроху вчуся. Не можу сказати, що серед фешн-ілюстрорів є якась конкуренція. У кожного свій стиль, умовно кажучи, на кожен товар свій покупець, якщо клієнт хоче так, як ти малюєш, то він тебе знайде.
Інстаграм займає у мене більше часу, ніж я б хотіла. Зараз багато пишуть особистих повідомлень — як з замовленнями та по рекламі, так і просто компліменти, питають поради. Я намагаюсь усім відповідати, і це забирає багато часу. Також витрачаю час, коли шукаю якийсь референс для школи чи клієнтів. Приміром: клієнт хоче, щоб дівчинка сиділа на стільці, малювати з голови наче й можна, але тоді вона буде не дуже реальною. Набагато краще, коли малюєш позу з фото реальної людини, що сидить на стільці. І пошук цих зображень — це довго.

Буває, намалюєш відому людину, викладеш в Інстаграмі та відмітиш її — і твій малюнок може запостити будинок моди чи аккаунт цієї зірки. Фешн-ілюстратори малюють багато образів з гучних подій, наприклад, Оскар. Вони швиденько малюють зірок, відмічають. От Ріана постійно постить такі малюнки.
Коли ти фешн-ілюстратор, хочеш чи не хочеш, але будеш слідкувати за світом моди. Я не скажу, що сама дуже розбираюся. Але не можна не цікавитися модою, якщо її малюєш. Постійно шукаєш референси, натхнення. Модні журнали постять фотки з показів, подій. Навіщо щось придумувати, якщо можна намалювати готовий класний образ від Діор? Мимоволі будеш у курсі. Є такі речі, які помічають усі, навіть якщо не слідкують, наприклад, всі бачили останню колекцію Гуччі.

Зараз мрію розробити свою колекцію. Я зібралася на курси шиття — треба ж спробувати. До речі, коли не вмієш шити і розробляєш одяг, то можеш намалювати класно, а конструктор скаже — це зробити нереально, тканина так не лягає, і ніколи воно не виглядатиме, як на малюнку.
Колекція модного будинку Gucci осінь-зима 2018/19, в рамках презентації якої моделі виходили на подіум начебто з власними головами у ролі аксесуарів
Мені хочеться, щоб люди в Україні більше малювали. Є вокальні та танцювальні шоу, які викликають сплеск популярності танців та співів. Якби було шоу з малюванням, то і малювати стали б більше. У тебе може не виходити малювати як Ван Гог, Да Вінчі, ти не малюватимеш в стилі скетчінгу чи маслом, але дати пастель — і ти замалюєш. Є різні техніки, треба просто знайти свою і свого глядача. Треба розуміти, що твої малюнки не будуть подобатись усім — Мона Ліза не всім подобається — але можна знайти те, що у тебе виходить, приділити цьому час та навчитися. Це, звісно, якщо хочеться і подобається процес. Головне — знайти свій стиль і розвиватись в ньому, а не прагнути малювати як хтось. Під час навчання треба прагнути до свого максимально рівня, але не забувати, що головний показник успіху — це коли сьогодні ти намалював краще, ніж вчора.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Вчилася малювати
Марина Курильчук