Цікавий апельсин, шоколадна слива, соковите яблуко: пастила від Веліни
Шоколадна слива з горіхом, незвична полуниця з апельсином, насичений грейпфрут та пряний гарбуз. Смачнющі вітаміни без цукру в пастилі від Веліни Вайткунайте — це і корисні поживні перекуси для дорослих та малечі, і солодощі до кави та чаю, і навіть відмінна пара до алкоголю. Вікенд дізнавався у Веліни секрети приготування та особливості смаків улюблених ласощів.
— У мене бабуся з Польщі, її звали Веліною, тож мене назвали на її честь. Тато — литовець, коли вийшла заміж, прізвище не міняла. У Києві я навчалася в КПІ, за освітою соціолог. КПІ — то моя окрема любов, Київ для мене — місто великого натхнення та любові. А пастила з'явилася в моєму житті, коли ми жили в селі Христанівка, Полтавської області (близько 300 кілометрів від Києва), на той час я ще була в декретній відпустці з двома маленькими доньками. У 2016 році мій товариш Орест сказав: "Веліна, у нас так багато фруктів, нема куди дівати. Можна ж робити пастилу!"

Я тоді навіть не знала, що воно таке. Але подумала: раз багато фруктів, можна спробувати. Так що Орест став моїм ідейним натхненником.

До речі, починала я в лютому, тоді в мене під рукою були тільки яблуко, гарбуз, апельсин, грейпфрут. Це була моя перша пастила, яка зовсім не вдалася. Це й не дивно, що так сталося.

Власне, готувати пастилу можна з усього. В мене є варіант «Буряк-яблуко-аніс». Всі види з'являлися в процесі експериментів. Головна особливість пастили в тому, що в ній немає ані граму цукру. У нас народ більш звичний до пастили типу рошенівської. Вона зроблена за зразком російської більовської пастили.

Така тонка, як моя, — це один з різновидів пастили. Я коштувала турецьку — з фініків, вона дуже щільна, зовсім інша на смак. Пастилу багато готують у східних країнах, спільне в усіх різновидах — це яблуко. У ньому дуже багато пектину. Це не означає, що неможливо приготувати пастилу без яблук. Воно дає текстуру та насиченість. Бажано вибирати солодке та з тонкою шкіркою, щоб її було легко переробити. Навіть з сорту Семиренка можна зробити дуже смачну пастилу. Немає сенсу прибирати яблучну шкірку у приготуванні — в ній дуже багато корисних речовин. До того ж вона не шкодить текстурі пастили.
Більовська пастила — регіональний різновид російської пастили, яку з кінця XIX століття виробляють в місті Більові Тульської області. Готується зі збитої з цукром і яєчним білком м'якоті печених яблук сорту антонівка
Коли починала, навіть не думала, що буду заробляти цим. Вірніше, планувала, що виготовлення пастили стане таким невеличким підробітком, поки сиджу вдома з дітьми. Але я дуже втомлювалася, не думала, що це така затратна праця, яка потребує так багато зусиль. На початку могла приготувати кілька кілограмів пастили, а потім відпочивати кілька місяців. Але тоді зрозуміла, що я можу, мені подобається це робити, як і знаходити нові смаки.

І от коли прийшло усвідомлення, що я це люблю, мені стало простіше продавати пастилу. Якось все стало на свої місця: роблю те, що мені подобається, і можу отримувати за це гроші. Це був великий особистий прогрес. Фактично з минулого лютого готую пастилу більш-менш постійно.
У мене переважно постійні покупці. От минулого тижня написала дівчинка, яка кілька місяців нічого не замовляла: «В мене донька згадала про вашу пастилу, хоче знову».
Моя пастила вже є в кав'ярнях в Борисполі та Василькові, планується в Києві. Я не дуже активно цим займаюся, тому воно йде доволі повільно.

Замовники дають поради, які важливі для моєї роботи. Так порадили підписувати пастилу: щоб людина знала, який смак їй найбільше до вподоби та могла наступного разу зробити замовлення саме на цей різновид. Так само порадили змінити упаковку, вона була в дечому незручна: я повністю пакувала пастилу у пергамент. Тепер загортаю лише частково. Зав'язувала натуральною мотузкою, ворсинки потрапляли в пастилу, тож я її прибрала, змінила на бавовняну стрічку.

Коли хтось новий купує, прошу фідбек. Для мене важливо мати таку комунікацію, щоразу хвилююсь і дослухаюсь до порад та відгуків. Основний канал продажу — Фейсбук. Дуже хочу розширитись та знайти партнера, тоді було б значно простіше та швидше.

У мене майже ніколи немає готової пастили. Зазвичай, коли приготую, напишу у Фейсбуці: «Є стільки такої і стільки такої» — розбирають миттєво. Я могла б продавати більше, але бракує часу і власних сил.

Відправляю пастилу поштою. Зустрічаюся в Києві з замовниками, але роблю це, коли дуже хочу побачити людину. Люблю нові контакти з людьми, вони мене надихають, дають наснагу. Так в мене з'явилося багато друзів: спочатку вони замовляли пастилу, а потім ми почали дружити.

Нещодавно порахувала — моя пастила побувала вже у 15 країнах. Друзі, які подорожують, везуть з України пастилу у подарунок. В Європі таких солодощів немає, вони дуже дивуються. Скажімо, дівчинка зі Швеції, коли її пригостили, потім написала мені, що це дивовижно, та зробила замовлення.
Якщо говорити про смаки, які мені найбільш подобаються та які цінують замовники, то це слива з какао, чебрецем, волоськими горіхами та медом. Реально — лідер серед усіх моїх пастил. Знаю, що до мене такого ніхто не готував. Вона неймовірно смачна, казкова. Ще одна дуже популярна пастила — полуниця з яблуком та цедрою апельсину, незвична та цікава.

Часто пастилу купують як смаколик до кави чи чаю. З медом та горіхами досить поживна для перекусів. Дорослі кажуть, що бурякова найкраще смакує до вина. Ще в мене є один різновид пастили з перцем Хабанеро - її сміливо можна брати до пива.

Зважаючи на те, що пастила без цукру - є солодкі, кислі та гіркі смаки. Хто хоче ще солодшу — обирає пастилу з медом. Хурма, наприклад, сама по собі дуже солодка. Готувала грушу, то в мене замовниця навіть запитала: «А тут точно немає цукру?»

Кому до смаку кисленьке — влітку готую пастилу з ревенем, яблуком, апельсином та м'ятою. Несподіване та смачне поєднання.
Звичайно, були в мене і невдалі експерименти: морква з яблуком і чорним та білим кунжутом. Ще була ожина — сама по собі наче смачна ягода, але при висушуванні залишаються дуже великі кісточки. Так само — лохина. Хоча вона корисна, а коли висушуєш — на смак трава травою.

Розчаруванням також стали абрикоси. Навіть з солодкої абрикоси виходить кисла пастила. Мені було сумно — так її чекала, а вийшло специфічно. Можливо в наступному році змішаю абрикосу з яблуком. Готую все за власним смаком: буду таке їсти чи ні? Скажімо, бананова пастила ну дуже солодка, просто солодюща.


Що стосується сировини, з якої готую: дуже важко вгадати з апельсинами, будуть вони сухими чи соковитими. Є певні проблеми з сезонними фруктами. Якщо, наприклад, зараз хтось попросить малинову пастилу, можу купити заморожені ягоди, проте вони дуже дорогі, не бачу в цьому особливого сенсу. Знаю, де купити якісні заморожені фрукти, калібровану сливу, іноді навіть кращу за літню. Десь виробник знаходить таку шоколадну класну сливу, яку потім піддає швидкій заморозці. Особливих проблем з сировиною немає.

Найдорожча пастила — це та, що з медом та горіхами, а ще — з журавлиною, бо ягода сама по собі дорога. Для сливової купую якісне какао.

Великий набір важить 300 грамів, а зазвичай продаю від 100 грамів. На 100 грамів потрібно десь п'ять великих яблук. Пам'ятаю, коли вперше приготувала полуницю, була сильно вражена, бо з десяти кілограмів ягід вийшло 600 грам пастили. З банану навпаки виходить щільна маса. З шести грейпфрутів (1,5-2 кіло) виходить десь 200 грамів пастили.
Як готувати пастилу
Купити якісну сировину, все гарно помити.
Шкурку яблук залишаємо, її не треба видаляти, в ній багато корисного. Виймаємо кісточки. В апельсинах знімаю білий шар, забираю кісточки. А всі клітковина залишається.
Залежно від того, з чого готуємо — наступний процес. Яблуко та гарбуз — запікаємо. Буряк притушуємо.
Потім все збивається блендером в пюре.
Далі потрібна звичайна побутова сушарка з силіконовими піддонами. Їх обов'язково потрібно змастити рослинною олією, інакше потім просто не зможемо віддерти пастилу від піддону.
Викладаємо пюре на змащені піддони, сушимо на низький температурі. В мене — не вище 45 градусів, щоб максимально зберегти всі корисні речовини.
Процес висушування займає від 12 годин.
Гарно починати експериментувати з яблук — вони найбільш доступні. З гарбузом є трохи мороки. Сушарка в мене — побутова марки Ezidri, її потужність дозволяє сушити дуже швидко.
Як зберігати
Головне — не класти в холодильник, бо вона швидко набирається вологи та запахів продуктів.
Найкраще — це герметична упаковка: скляна банка або пластиковий контейнер.
Я вказую, що продукт може зберігатися шість місяців. Звісно, краще з'їсти швидше, бо після шести місяців вона буде просто всихати.

Вибрати пастилу за смаком, дізнатися більше та замовити можна на сторінці у Фейсбуці
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Ласували
Світлана Максимець
Текст
Ольга Сошенко
Фото