Головна героїня цього роману — літня жіночка Брітт-Марі — хворобливо залежить від правил, які сама собі вигадала. Усе в її житті має бути в порядку, а тільки щось іде не так — кидається прибирати, щоб повернути лад і спокій. Брітт-Марі буркотить на всіх, хто робить щось неправильно, і абсолютно безкомпромісна. Але життя складається так, що ці правила доводиться порушувати їй самій…

Неймовірно смішна і водночас дуже сумна книжка Фредріка Бакмана — те, що треба для зимових вечорів. Прозою цього автора вже кілька років зачитується весь світ — бо, здається, ще ніхто так легко і ніжно не писав про самотність і старість. Якщо сподобається, прочитайте ще «Чоловік на ім'я Уве» та «Моя бабуся просить її вибачити» того ж автора. А потім будемо разом чекати найновішої книжки Бакмана — Beartown — її мають видати українською наступної осені.

У цьому романі 880 сторінок, але читається він швидко — хоча б тому, що хочеться якнайскоріше вирватись з цієї пекельної історії і повернутись до нормального життя.

Головному герою з дитинства не пощастило. У нього не було батьків, і на всьому шляху, аж до самого дорослішання, йому траплялись люди, яких і людьми назвати язик не повертається. Після тридцяти йому вдається досягти шаленого успіху: у нього крута робота, багато грошей, близькі друзі та кохана людина, але відкинути страшне минуле ніяк не виходить…

Ця книжка шокує, лякає, дивує і робить боляче. Тому якщо ви вразливі, краще навіть не беріться. Натомість ті, хто її прочитав, сходяться на думці, що це найкрутіша книга, яка трапилась їм до рук за останні кілька років.

У 2054 році в Англії дітей, які скоїли щось погане, не саджають в тюрму, а стирають їм пам'ять. Головна героїня — якраз з таких. Одного дня вона прокидається у лікарняному ліжку без будь-яких спогадів, отримує нову родину і починає життя спочатку. Але їй дуже хочеться розібратись, ким вона була в минулому житті, і що ж накоїла…

Це книга для підлітків, але усім дорослим, які її прочитали, вона сподобалась. Написано легко, а сюжет такий цікавий і динамічний, що не помічаєш, як доходиш до останньої сторінки. «Перезавантаження» — перша частина трилогії, другу і третю обіцяють видати у 2019 році.

Щось трапилось, і все повітря у світі таке заражене, що люди вмирають від отруєння через кілька хвилин. Натомість є герметичний бункер, в якому сховались ті, що вижили. У державі, що таким чином утворилась, є свої закони, влада, система покарань та обов'язки. Як це завжди буває, владою задоволені не всі…

Цей роман розійшовся мільйонними тиражами по всьому світу, а в Україні незаслужено лишився майже непоміченим. Читається він легко, а сюжет побудований так, що неймовірно цікаво, що буде далі. Погана новина: це тільки перша частина трилогії, а інші дві ще не переклали, і не відомо, чи перекладуть. Хороша новина: ця книжка самодостатня, і з логічним фіналом, тому наступні дві читати не обов'язково.

Ведуча Ольга Фреймут, що створила власне видавництво, видала вже кілька книжок. До цієї збірки увійшли 12 есеїв самої Ольги, а також унікальні твори Ольги Кобилянської, Фаіни Раневської, Лесі Українки, Юрія Винничука, Наталени Королеви, Марини Цвєтаєвої та Антона Чехова. А ще — вперше перекладені українською малознані твори О. Генрі, Оскара Вайлда та Вірджинії Вулф.

Книжка приємно оформлена, тож підійде на подарунок для коханих. Смакувати її можна потрошку, маленькими ложечками, протягом всієї зими.

Авторка цієї книжки родом з Симферополя, але наразі живе в Одесі. Коли їй було 18, Ірина потрапила у тюрму за напад на поліцейських, бо захищала свого брата. За ґратами вона провела рік, а в цій книзі описала свій досвід. Сюжет книжки повністю заснований на реальних подіях, і від того особливо цікавий. Нелюдські умови утримання, стосунки між сокамерниками, знущання персоналу — про все це Ірина Агапєєва написала відверто і моторошно.

Цю книжку Артем Чапай писав вісім років. Це збірка оповідань про сучасних українців: як вони мислять, якими цінностями живуть і якою логікою керуються. The Ukraine описує понад десять років сучасної України початку 21 століття. В цій книзі змішані документальні та вигадані фрагменти, спостереження автора та дивовижні історії. Якщо хочете трохи краще зрозуміти, чим живуть оточуючі нас люди, ця збірка оповідань підійде ідеально.

Головний герой цієї книжки обливає кислотою шедеври мистецтва у світових музеях. Він робить це не з переконань вандалізму. У нього — обґрунтована місія, заради якої він готовий сидіти у психіатричних лікарнях все своє життя.

Вся книжка (а це близько 150 сторінок) написана одним абзацем. Це великий та жвавий монолог героя, що пояснює свої дії, говорить про роль мистецтва у світі, згадує своє життя та філософствує. Незважаючи на таку дивну форму, книжка читається легко і швидко, й лишає цікавий післясмак. А ще викликає бажання купити квиток до Відня та відвідати усі художні музеї.

Суспільство дуже любить навішувати ярлики — розповідати, яким мусить бути «справжній чоловік». У цій книзі французький історик Андре Рош розповідає, як сформувалось сучасне сприйняття чоловіка у суспільстві. Чому вважається, що він має бути сильним, не повинен плакати, має поступатись жінці та бути «завойовником»? Звідки це взялось і чому так міцно закріпилось в нашій свідомості? Але обережно: ця книжка може перевернути ваше сприйняття світу. Чи готові ви до таких змін?

Напевно кожному відоме відчуття, коли заробляєш гроші, а відкладати не виходить. Ще й в борги періодично влазиш. Наче й зарплата нормальна, здається, і купуєш не так багато — куди ж зникають гроші? Ця книжка одного з найвідоміших в Європі фінансових консультантів, мільярдера Бодо Шефера розповість вам про основи фінансової грамотності. Як заощаджувати гроші, грамотно їх витрачати та звільнитись від стереотипів про заможність — все тут.

Одна з найвідоміших українських літературних критикинь Ганна Улюра зібрала 365 книжок різноманітних жанрів, країн, форм та настроїв. Ця книжка допоможе впорядкувати своє читання: не хапатися за всі підряд книжки, а поступово познайомитись зі світом літератури, в усіх його проявах та течіях.

Втім, у назві закладена іронія, адже щоб бути культурною людиною, просто читати книжки мало. А от щоб здаватись культурною людиною — цілком достатньо. Якщо, звісно, ви зможете прочитати усі ці 365 книжок хоча б за кілька років.

Авторка цієї книжки, хорватська письменниця Славенка Дракуліч, досліджувала долі військових злочинців, які мучили та вбивали людей під час війни у колишній Югославії. Як хлопчик, який добре вчився в школі та був улюбленцем батьків, дійшов до того, що почав сотнями розстрілювати невинних людей? Що відчував і як поводився Слободан Мілошевич? Славенка Дракуліч їздила на суди в Гаагу та розмовляла зі знайомими цих людей, щоб хоч трішки їх зрозуміти. Ця книга вражає і примушує замислитись, до чого може дійти звичайна людина у особливих умовах.

«Неаполітанський квартет» — чотири книжки італійської письменниці Елени Ферранте, які стали бестселлерами по всьому світу. Європа зачитується ними та активно обговорює. А недавно по книгах Ферранте ще й зняли серіал.

«Моя неймовірна подруга» — перша книжка з цього квартету. Дві дівчини — Ліла та Елена — з дитинства разом. Як і всі діти, вони мріють досягнути щастя та багатства, але йдуть до цього різними шляхами. Їхня дружба більше схожа на суперництво, але одна без одної вони просто не можуть. Сюжет у цього роману не надто динамічний, але італійські пейзажі, дивні стосунки героїв та надзвичайна реалістичність затягують і примушують чекати наступних трьох книжок. Лишається сподіватись, що їх також незабаром перекладуть українською.

Цього коміксу у світі продано 1,5 мільйони примірників. Французька письменниця іранського походження Маржан Сатрапі розповідає про своє дитинство та молодість перед, під час та після Ісламської революції в Ірані. Як живеться у закритій країні з тоталітарним та дуже релігійним керівництвом; як в цій атмосфері відбувається дорослішання підлітка; як важко батькам дати найкраще своїй дитині в таких умовах. Вражаючий комікс, що змусить трохи інакше подивитись на наш світ та суспільство.

Це велика (понад 600 сторінок), але дуже весела книжка про англійців. Авторка — відома британська антропологиня — пожила у Великобританії, США, Франції та Ірландії. Вона ретельно спостерігала за звичаями, традиціями, характерами та настроями англійців, і описала це з таким легким і вдалим гумором, що не засміятись вголос ви просто не зможете.