Раз і назавжди чи стодвадцята спроба: як кинути курити
Сервіс з надання допомоги у припиненні куріння запрацював у червні 2017 року. Чи впливає соціальна реклама та підвищення акцизів на кількість курців, з якими проблемами стикаються ті, хто кидає курити, який світовий досвід нам варто перейняти та яка роль відведена електронним сигаретам? Вікенд поспілкувався з представниками сервіса та знайшов відповіді на ці питання.
Довідка. Сервіс з надання допомоги у припиненні куріння — ініціатива ГО «Центр громадянського представництва «Життя», реалізована в межах спільного проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міністерства охорони здоров'я України «Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров'я в Україні» за фінансової підтримки Швейцарського Бюро співробітництва.

Сервіс складається з гарячої телефонної лінії та сайту, пропонує допомогу та підтримку у питаннях відмови від куріння.
Отто Стойка, експерт проекту: брав участь у відборі консультантів лінії, проводив для них тренінги, допомагав у складанні алгоритму для телефонного консультування, підбирав та редагував матеріали для сайта, працює над складними випадками, що виникають під час роботи консультантів.
— Коли ми відкривали лінію, проводили велику прес-конференцію, поширювали інформацію у ЗМІ. На початку була дуже широка інформаційна хвиля, на той час працювали чотири консультанти, і вони попросили не висвітлювати роботу так широко, бо не встигали обробляти усі звернення. Зараз ми потроху підтримуємо лінію інформаційно.

Світовий досвід показує, що курці гарно сприймають такі лінії. Дуже добре працює поєднання соціальної реклами і гаряча лінія. Реклама звертає увагу людини на проблеми, які викликає куріння, і дається номер телефона або сайт, куди можна звернутися. Наукові дані говорять про те, що лише існування телефонної лінії вже надає впевненості курцям, що хочуть кинути палити. Навіть якщо вони не дзвонять, для них психологічно важливо, що хтось хоче їм допомогти. В Україні це доповнено законодавчими ініціативами останніх років: підвищення акцизів, заборона реклами сигарет, широка заборона на куріння у громадських місцях. Ці всі заборони — хоч і є питання з контролем їх виконання — сприяють тому, що люди частіше кидають курити, і це показує статистика.

Комплекс таких заходів сприяє скороченню кількості курців. Найпростіший та найефективніший спосіб — підняття цін на сигарети, через це люди скорочують кількість сигарет на день та кидають курити. Але жоден метод поодинці не є універсальним, їх треба поєднувати. Наприклад, з забороною куріння посилити контроль — і людині стає незручно курити, треба шукати місце, не можна покурити всюди, де захочеться. Такі думки спонукають замислитися над тим, щоб кинути.
Кількість курців в Україні
10,2 млн
2010
7,2 млн
2017
На Заході, безумовно, є подібні сервіси. Вони є набагато потужіші, ніж у нас.
У Туреччині на такій лінії працюють десятки консультантів майже цілодобово. Вони спрямовують клієнтів у спеціальні центри, де можна взяти необхідні для тих, у кого нікотинова залежність, медичні препарати на пільгових умовах і проконсультуватися особисто.
У Таїланді держава активно підтримує схожий сервіс: одночасно працюють близько 20 консультантів, телефони лінії друкують на пачках сигарет. На гарячій лінії надають консультації не одноразово, як у нас передбачено, а тричі: клієнт телефонує, за його згодою консультант передзвонює перед запланованим днем відмови від куріння, через 1-2 дні і ще один дзвінок робиться через місяць.
США давно вже мають таку лінію. Промо-ролики запускалися ще на початку 2000-х, вони закінчувалися номером телефона гарячої лінії. Там є і федеральний телефон, і у кожному штаті є своя лінія. А в Каліфорнії, наприклад, є і лінія для підлітків, що кидають курити — тобто спеціалізація ще вужча.
У Британії система побудована по-іншому, там є кілька психологічних служб, куди можна зателефонувати. Також там організували консультаційні пункти, де можна отримати не тільки консультацію, а й нікотин-замісну терапію, причому на пільгових умовах.
В інших країнах Європі також є подібні лінії, але не дуже потужні. Найближчі наші сусіди майже не мають національних ліній, окрім Польщі, там також вказують телефон на пачках цигарок.
У середньому в Україні починають курити років у 12 хлопчики, у 13 дівчата, але зараз вік збільшується, ми бачимо позитивну динаміку. Скорочується кількість курців серед дорослих і дітей. Останнім часом куріння стало менш соціально привабливим, ніж в кінці 90-х — на початку 2000-х. Ця тенденція спостерігається з 2005-2006 років, у 2008 вона була підсилена у тому числі економічною кризою. Багато роботодавців проводять умовну політику «добре, що людина не курить». Наприклад, деяким працівникам доводиться далеко виходити, щоб покурити, і вони відмовляються від цієї звички на роботі. По всьому світу куріння стає ознакою проблем — що людина має психологічні труднощі, стреси, з якими не може справитися. Безумовно, нема тотального осуду, але є тенденція, що більш культурні, освічені люди розуміють шкоду, менше курять або кидають.
Недавно я спілкувався з учнями 6, 7, 9 класів у гімназії, питав, як вони реагують на кіоски з сигаретами. Американські колеги проводили дослідження стосовно київських кіосків біля шкіл, яке показує, що тютюнова індустрія дуже старається вплинути на молодь, у тому числі за рахунок яскравих викладок. Діти з гімназії — це було не глибинне інтерв'ю, а опитування на лекції — казали, що вони цього не помічають, на них це не впливає. Тобто для більш освічених дітей менша вірогідність, що вони стануть курцями. Серед сільських підлітків є такі, що по пачці сигарет за день викурюють. У нас, може, ще не така очевидна кореляція між заможністю, освіченістю та курінням. Колеги з Ірландії нещодавно показували, що у них в одному і тому ж місті в багатому кварталі 9% курців, а в бідному — 34%. У суспільстві є така тенденція.
Поради для припинення куріння
Змініть ваш стиль життя та звички (здорове харчування, фізичні вправи, відмова від активностей, які асоціюються із курінням).
Позбавтеся усіх предметів, які нагадують вам про куріння (вдома, на роботі, у машині). Виперіть ваш одяг, позбавтеся запаху тютюну.
Уникайте ситуацій, які провокують вас закурити. Намагайтеся уникати компаній курців, проводьте більше часу з некурцями чи колишніми курцями (до речі, можна запитати про їх досвід відмови від куріння).
Продумайте, як поводитися, якщо ви опинитеся у місці, де курять (наприклад, носіть з собою льодяник або жувальну гумку). Вчіться відмовлятися від пропозиції закурити, асоціюйте себе з некурцями.
Випишіть причини, чому ви хочете кинути курити, та повісьте їх на видному місці. Заручіться підтримкою родичів/ друзів.
Продумайте, що ви робитимете, коли у вас виникне нестерпне бажання закурити.
У рамках проекту ми співпрацюємо з лікарнями: розробили великі плакати, які розміщуємо у медзакладах, та візитівки й листівки, які можуть давати лікарі пацієнтам. Активно проводимо тренінги для лікарів і медсестер первинної ланки — поліклінік, для того, щоб вони хоча б запитували пацієнтів про шкідливі звички. Це займе 10-20 секунд і буде ефективним. Наприклад, лікар запитує, чи курить пацієнт, якщо той відповідає «так», то може порекомендувати звернутися до нашого сервісу, проконсультуватися з психологами, а якщо щось незрозуміло чи потрібно додатково — запитайте у мене. І все. На жаль, у нас поки нема можливості це зробити для всіх лікувальних закладів, але в пілотних регіонах ВООЗ ми поширюємо цю інформацією, і пацієнти поліклінік звертаються до нас. Навчати і консультувати лікарів дуже важливо. На зустрічах з лікарями я кажу, щоб вони сприймали пораду пацієнтам про припинення куріння як медичне призначення, а не пораду. Не просто на вулиці бабця зробила зауваження «не кури», а щоб була медична порада, яку можна записати. І коли ця виписка потрапить від одного фахівця до іншого, той побачить «рекомендовано кинути курити», і постане питання у лікаря до пацієнта — ви кинули курити? І це вже може бути якийсь діалог, хоча б поява думок про відмову від куріння.
У нас люди не дуже налаштовані на психологічну підтримку, особливо коли дзвонять чоловіки за 50 з сільської місцевості, поводяться досить пасивно, їх не дуже легко розговорити. Взагалі ж гаряча лінія універсальна. Вважається, що корисно мати десь п'ять контактів з клієнтом, щоб підтримати його та закріпити результат. Чим більше буде залучено уваги громадськості, тим краще — можна наймати більше консультантів, збільшувати час роботи, розширювати кількість контактів з клієнтом, ввести лінії у кожній області, обладнати консультаційні пункти тощо.
Етапи відмови від куріння
1
Стадія відсутності усвідомлення проблеми
Люди, які знаходяться на цій стадії, ще не задумуються над тим, щоб кинути курити, і навіть готові захищати свою залежність, мотивуючи це тим, що кинути складно. Вони можуть бути переконані, що вони надто залежні від нікотину, щоб відмовитися від сигарет. Люди на цій стадії майже не сприймають інформацію про переваги від припинення куріння, однак наступає момент, коли кожен із них починає задумуватися над тим, щоб кинути.
2
Стадія усвідомлення проблеми
На цій стадії курці розглядають можливість кинути курити у найближчому майбутньому (наприклад, у найближчі півроку чи навіть швидше). Вони усвідомлюють негативні наслідки куріння та визнають, що залежність від куріння — проблема, яка потребує вирішення. Відповідно, вони більш відкриті для отримання інформації та усвідомлення причин, які стримують їх від того, аби кинути курити.
3
Стадія підготовки
На цій стадії курець приймає рішення кинути і вже готовий це зробити. Він усвідомлює, що шкода від куріння є більшою, ніж переваги, та здійснює маленькі кроки у напрямку припинення куріння. Наприклад, для початку курець може зменшити кількість викурюваних сигарет, а також визначити дату відмови від куріння.
4
Стадія дії
На цій стадії курець здійснює конкретні дії для того, щоб позбутися залежності. Тобто остання сигарета вже викурена, а далі можуть бути боротьба із синдромом відміни, самозаохочення та нагороди за кожен день без сигарет, підтримка друзів та близьких тощо. Загалом, ця стадія триває до шести місяців. Це період, протягом якого людина найбільше потребує підтримки та допомоги у своєму намірі кинути курити назавжди.
5
Стадія утримання статусу некурця
На цій стадії головне завдання вже колишнього курця утриматися від спокуси зірватися та закурити знову. Як і на попередньому етапі, потрібно докладати певних зусиль для того, щоб життя без сигарети стало новою звичкою. Буває так, що з різних причин на цій чи попередній стадії людина може зірватися та знову закурити. В цьому немає нічого страшного. Головне — не впадати у відчай та не втрачати віру у свої сили. Плануйте наступну спробу, враховуйте набутий досвід, докладайте зусиль і все у вас вийде.
Те, що багато людей переходять на електронні сигарети, свідчить, що вони розуміють шкоду куріння, хочуть менш шкідливим шляхом, не так ризиковано отримувати нікотин. Тому переходять на так званий бездимний тютюн — айкоси, електронні сигарети. Ця тенденція поширюється і буде поширюватися, і я думаю, у кінцевому рахунку витіснить куріння. Ідеальним було б майбутнє без куріння. У Швеції прийнята урядова програма, щоб до 2025 року зробити Game Over тютюну — кінець тютюнової гри, тобто перестати взагалі його продавати. Фінляндія хоче до цього прийти у 2040 році, Ірландія — у 2037. Принаймні, такі декларації вже лунають. Я думаю, що такого ідеалу до 2040 ми не досягнемо, залишиться деякий відсоток курців, за деякими прогнозами десь 5%, і це будуть курці електронних та бездимних сигарет.

Електронні сигарети теж шкідливі, але менше, ніж звичайні сигарети. Якщо детальніше, то шкідливість нікотину залишається, більше того, його споживання є простішим, а за підрахунками собівартість дози нікотину навіть нижча, ніж у звичайних сигаретах. І набагато більшу дозу можна отримати, не відчуваючи цього так, як відчувають курці сигарет: вони купляють пачку, витягають з неї сигарету — це більш свідомий процес. Нікотин з електронної сигарети простіше отримувати, і через це небезпека залишається. Є і токсичні речовини, зараз їх виявили десятки, для порівняння — у тютюновому димі біля 7 тисяч. Поки що у нас мало дзвінків щодо електронних сигарет, це ж новинка. Коли молодь починає з них або переходить зі звичайних сигарет, вони не думають кидати курити, але навпаки хочуть опанувати новий пристрій.
Більшість експертів сходяться на тому, що це не є засобом відмови від куріння, фахівці не мають права рекомендувати електронні сигарети як альтернативу тютюнокурінню. Не всі, звісно, так вважають: британські лікарі первинної ланки вважають, що девайс може бути кроком до припинення куріння. Філіп Морріс зараз почав активну кампанію — і називають її тими ж словами, що і ми — майбутнє без тютюну, диму і попелу. Це реклама айкосу як сучасного начебто нешкідливого засобу, хоча шкода від нього є. Тому треба обирати чисте повітря без цього усього.
Катерина Римаренко, координатор проекту
— Зараз наш сервіс працює у реактивному режимі — ми реагуємо на запити клієнтів, які до нас звертаються. Ми не ведемо клієнта від першого контакту і до моменту, коли він кидає курити. Ініціатива у руках клієнта, вони відчувають потребу — і дзвонять нам, ми допомагаємо. Запит досить великий.

Як нас знаходять? Ми поширюємо інформацію в регіонах — в рамках проекту з ВООЗ працюємо у семи областях та Києві. Відслідковуємо, звідки звертаються люди — це переважно регіони, де ми працюємо. Поширюємо інформацію у вигляді буклетів, листівок і інформаційних карток, ключова аудиторія — курці, але ці матеріали роздаються через медичні заклади, лікарів первинної ланки. Але найбільше з тих, хто дзвонить нам на лінію, дізнаються про нас з радіо. Я не знаю, яким чином це відбувається. Ми ходили на радіопередачі, особливо перший місяць після того, як запустилися, зараз ми начебто не робимо якось широкого анонсу по радіо, але переважна більшість клієнтів дізнається саме з радіо. Багато хто говорять, що отримали інформацію від лікаря або бачили постери у лікарні. Клієнти веб-сайту — з соцмереж та інтернету.
2,7 млн курців
потенційні користувачі сервісу, це українці, які курять, хочуть кинути та потребують допомоги у цьому
77% курців
вважають, що професійний сервіс є необхідним
39% курців
мали одну або більше невдалих спроб відмовитися від куріння протягом минулого року.
Хто телефонує на гарячу лінію?

Чоловіки 50-70 років
Мають великий стаж куріння (більше 30 років)
Викурюють в середньому пачку на день
Мають високий рівень нікотинової залежності
Мали декілька невдалих спроб припинити курити, готові знову спробувати відмовитися заради власного здоров'я
Відвідувачі сайта — хто вони?

Чоловіки 20-40 років
Мають стаж куріння від 5 до 15 років
Викурюють в середньому 0,5-1 пачку на день
Мають середній рівень нікотинової залежності
Мали декілька невдалих спроб припинити курити, готові знову спробувати відмовитися заради власного здоров'я
— У нашому менталітеті не прийнято розказувати про свої проблеми і шукати психологічної допомоги на стороні, особливо це стосується куріння, тому що переважна більшість курців не визнають своєї залежності, вважають, що можуть кинути у будь-який момент, але стикаються з проблемою і розуміють, що це не так просто. І тоді звертаються на гарячу лінію. У нас були дзвінки людей, які цікавилися інформацією на сайті, а потім телефонували, бо розуміли, що потребують психологічної підтримки і консультації фахівця.
Під час відбору консультантів ми робили ставку на людей з психологічною освітою, і не помилилися, тому що багато клієнтів потребують саме психологічної підтримки: треба знайти підхід, мотивувати і допомогти розробити свій шлях по відмові від куріння. Ми проводили конкурс, переглядали купу резюме, робили інтерв'ю, відібрали людей, які розділяють наші цінності, зацікавлені у цій роботі і хочуть допомагати іншим. Для них ми провели тренінг на основі матеріалів ВООЗ, і зараз маємо чудову команду.

Консультанти працюють дистанційно. З них мало хто має досвід відмови від куріння. Часто питають, як людина, що не має такого досвіду, може консультувати. З іншого боку, як може, наприклад, лікар-хірург, у якого ніколи не було запалення апендициту, знати, як його вирізати? Є купа матеріалів і досвіду, у тому числі міжнародного, стосовно підходів до консультування в процесі відмови від куріння. Ми в деталях з консультантами на тренінгах розбирали, що таке тютюнова залежність, особливості, специфіка, методики кинути. На регулярних зустрічах ми оновлюємо знання, обговорюємо проблеми, виклики, нестандартні виклики. Щоб бути хорошим фахівцем у чомусь, не обов'язково мати власний досвід проходження.
Ирина (имя изменено, пожелала сохранить анонимность), консультант

— На линии есть возможность сохранить анонимность. Многие телефонные службы обеспечивают анонимность — это безопасность консультанта. У меня большой опыт работы в телефонных службах и сталкивалась с ситуациями, когда поступали угрозы от клиентов. Поэтому сейчас клиенты не знают моего настоящего имени и фамилии. С одной стороны, телефонные сервисы удобны, бесплатны и оказывают помощь. Но есть и минус — в бесплатные службы часто обращаются люди не по проблеме, желающие секса по телефону, психически нездоровые. Причем не всегда возможно сразу понять, что человек с отклонениями. У меня семья, есть другая жизнь, поэтому предпочитаю сохранять анонимность.

Я подалась на конкурс, потому что сама бывший курильщик с довольно большим стажем. Я психолог — специалист по химическим зависимостям, а никотиновая зависимость — одна из разновидностей. Тут это все связалось — профессиональный и личный опыт.

Особых сложностей в работе нет. Если говорить о том, что тревожит конкретно меня, то хотелось бы, чтобы этот проект продолжил свою работу, потому что проблема курения очень актуальна в нашей стране. Нравится, что люди обращаются и благодарят, когда у них получилось бросить.

Самый старший клиент был 72 лет. Однажды звонил 18-летний парень, который курит уже три года и хочет бросить. Рассказал, что у него и мама, и папа, и старший брат курят. И когда помогаешь в таких случаях, понимаешь, что делаешь свою работу не зря.
Яна, консультант:

— Когда увидела вакансию, поняла, что со своими знаниями могу помочь человеку отказаться от курения. По профессии я психолог. Но дополнительные знания понадобились. У меня было одно видение этого процесса, я понимала его с психологической стороны как зависимость, но все, что касается медпрепаратов, никотин-заместительной терапии, узнала на тренинге. Фактически про физический аспект зависимости я узнала на курсах.

Самые сложные ситуации — это когда у клиента возникает сопротивление: «да, но». То есть ты говоришь, интерпретируешь, подводишь к этому клиента, он говорит, да, я это понимаю, но… и дает контраргумент. Я работаю с этим возражением, а он снова «да, но»: мне ничего не помогает, я все перепробовал, мои друзья говорили, что никотин-заместительная терапия не работает.

Самое интересное — когда мы составляем план для клиента и как быть, когда возникает сильное желание курить, и какую потребность он удовлетворяет в этот момент. Например, он говорит: я курю в перерывах между работой. Тогда я спрашиваю, что это дает. И мы приходим к тому, что у него есть потребность отдохнуть или сосредоточиться. Этот психологический аспект и выявление потребности, которая стоит за тем, чтобы курить. Если удается это выяснить, то человеку будет легче отказаться от курения. Мне кажется, что курильщики в принципе понимают, что это вредно, сейчас и общество стоит на том, что это вредно и некрасиво, поэтому интересно, почему они не бросают, что они получают, когда курят. Обычно так успокаиваются, снимают стресс, могут сосредоточиться, расслабляются — это естественные человеческие потребности, которые удовлетворяются таким способом. И надо показать эту связь, что на самом деле люди хотят другого, а берут сигарету.

Больше всего запомнился клиент, который звонил из мест лишения свободы и был очень мотивирован на то, чтобы бросить курить, хотя у него пожизненное заключение. Он был готов применять техники глубокого дыхания, читать литературу, искать другие способы снять стресс.

Мы с коллегами пришли к выводу, что нам не хватает возможности перезванивать клиенту и сопровождать его в процессе отказа от курения. Звонок — перед отказом, один в день или на следующий, один — через месяц. Думаю, от этого увеличилось бы количество людей, которые бросают курить.
Инна, консультант:

Я не очень люблю, когда курят, в семье никто не курит, у меня есть сын 14 лет, и мне не хотелось бы, чтобы он попал в эту систему. Это достаточно опасно, мне хочется помочь людям в этом плане.

Однажды я ехала в поезде со взводом солдат с командиром, даже на двухминутной остановке они выходили, хотя и покурить толком не успевали. Я пыталась поговорить с командиром взвода, но он, к сожалению, меня не услышал. Это система, выскочить из которой очень сложно.

Моя работа на горячей линии однозначно приносит пользу, потому что были результативные консультации. Были случаи, когда звонили медики, хирурги, врач скорой помощи. При применении системы, которая работает, эффект есть. К сожалению, у нас даже медики не знают этой системы и были удивлены, что есть комплекс мер, который реально может помочь справиться с этой проблемой. И врачи были благодарны за помощь. Сам человек не всегда в состоянии справиться. Так что горячая линия — это очень полезное дело. Человек не всегда может бросить курить с первого раза, и это нормально, зато он знает, куда может обратиться в следующий раз.

Не нравятся ситуации, когда не могу провести консультацию из-за того, что попадаю на такую категорию людей, которые привыкли только к командным методам. Пришел к врачу, он выписал лекарство, и я вылечился. Многие не готовы к тому, чтобы действовать самому. Есть люди, которые находятся в тяжелой степени зависимости от никотина, и тут нужны препараты, а это сложный момент: не все медики знают о них, и отправить человека, который находится в селе, к тому, кто выпишет лекарства, невозможно. И был не один такой случай. Я не имею права рекомендовать препараты, могу рассказать о том, что они есть, а выписывать может только врач, так как существует много противопоказаний.

Не все, кто звонят на горячую линию, хотят бросить курить. Есть сомневающиеся, не готовые, часто звонят мамы по поводу своих детей. Как-то звонила мама женщины-врача и сказала, что та никогда не позвонит, потому что статус ей не позволяет признать свою зависимость. Я бы очень хотела помочь, но в таких случаях не могу повлиять на курильщиков.

Запомнился больше всего случай с врачом скорой помощи. Там присоединилась проблема профессионального выгорания, а это более узкая и глубокая проблема, с которой должны работать службы внутри скорой помощи, а их, к сожалению, нет. И когда мы обсудили все проблемы курения, дошли до того, что человек сталкивается с выгоранием, и это основная причина курения, тут очень сложно повлиять.
За допомогою у припиненні куріння ви можете звернутися на сайт або зателефонувати за номером 0-800-50-55-60 у будні з 9:00 до 21:00.
Бросали курить
Марина Курильчук
Андрей Карпец
Made on
Tilda