Київський Гоґвортс
в світі сучасних технологій
або Вікенд в бібліотеці КПІ ім. Ігоря Сікорського
Бібліотека, в якій проходять музичні вечори з рок-виконавцями, зустрічі insta-фотографів, йога на даху, мотивуючі лекції. Вона має одну з найкращих в світі автоматизованих бібліотечних систем та власну брендовану продукцію, а атмосфера там нагадує всесвіт Гаррі Поттера.

Директор бібліотеки КПІ Оксана Бруй впевнена, що в сучасному світі бібліотека повинна гнучко реагувати на потреби та очікування користувачів. Щоб зробити її максимально зручною для відвідувачів, Оксана разом з командою розробила стратегію розвитку бібліотеки на 4 роки. Вікенд познайомився з деякими членами команди змін та дізнався про перші результати роботи.
Зліва направо:
Світлана Барабаш - вчений секретар;
Марина Друченко заступник директора;
Оксана Бруй
– директор бібліотеки;
Олена Кобець – завідувач науково-методичного відділу або перспективного розвитку.
Раніше Світлана, Марина, Оксана і Олена були звичайними бібліотекарями, а зараз очолюють перетворення бібліотеки КПІ на сучасне креативне середовище для молоді.
13 869 кв. м.
Загальна площа бібліотеки
4 400 кв. м.
для зберігання фондів
6 320 кв. м.
для обслуговування користувачів
Петелька не потрібна
Оксана згадує історію, як кілька років тому хлопця зі скейтом не пустили в одну із столичних бібліотек, тому що в гардероб можна здавати лише речі з петелькою. Директор впевнена, що відвідувачам непотрібно пришивати петельку до скейту, адже в сучасній бібліотеці повинно бути місце і для скейта, і для коня, якщо потрібно.

— Останні десятиріччя технології розвиваються надзвичайно стрімко, і бібліотека стала від них відставати. Користувачів приходило набагато менше, і в приміщенні було якось порожньо, поки не підключили Wi-Fi. З того часу багато що змінилося, і до змін нас спонукала сама спільнота університету. Так в 2016 році в бібліотеці відкрився студентський простір Belka. Я стала директором на початку 2016 року, і перше, з чого ми почали — розробили нову стратегію. В ній визначено 15 цілей, і поступово рухаємось. Працюємо над залученням зовнішніх ресурсів, але великого досвіду в цьому не маємо. Бібліотекарів цьому не вчили, доводиться розбиратися самостійно, — розповідає Оксана.

~ 2 700 000 примірників
Фонд бібліотеки
6 400
рідкісних і цінних документів
2 000 000
паперових книг
500 000
паперових періодичних видань
300 000
електронних ресурсів у передплачених наукових базах
Будь-який житель планети Земля
Оксана розповіла, які ж сучасні сервіси доступні в бібліотеці КПІ:

Ми маємо електронний каталог паперового фонду і карткові каталоги вже не друкуємо. У нас одна з найкращих в світі автоматизованих бібліотечних систем. Подібна використовується в бібліотеці Гарварду і МТІ (Массачусетського технологічного інституту), тільки у них трішки вищий рівень системи. Також продовжуємо нарощувати нові онлайн-сервіси. Каталог доступний весь час в інтернеті. В основному серед зареєстрованих користувачів всі наші студенти та викладачі, але ми відкриті і для інших, у нас не має обмежень. Жартома говоримо, що будь-який житель планети Земля може користуватися бібліотекою КПІ.

Зареєстрований користувач може зробити замовлення на літературу онлайн. Не треба шукати і виписувати назви в бібліотеці. Приходиш, а книжки вже стоять на поличці і чекають тебе.

Зовсім недавно ми запустили через електронний каталог сервіс, який дає можливість зробити замовлення на книги, яких не має в нашому фонді і які потрібно бібліотеці докупити.

Є ще зручний сервіс для викладачів і студентів — «матеріали до курсів». В нашому електронному каталозі викладач може створювати окремий запис на конкретний курс і розміщувати там список рекомендованої літератури. Тоді студент заходить в каталог, вводить назву курсу і бачить всю потрібну літературу. Якщо вона є в електронному вигляді, він може відразу її читати, якщо це паперовий підручник, то достатньо натиснути кнопку «Замовити» і прийти в бібліотеку за книгою. Це стандартні сервіси, які працюють в усьому світі, але в нас до цього часу така система була неосвоєна.

Студент може звернутися до бібліотеки і попросити підбірку джерел по певній темі. Бібліотекар складає підбірку найавторитетніших книг, статей чи інших документів в цій галузі. Якщо чогось не має в нашій бібліотеці, можемо доставити ці книги з іншої. Обмінюємось книжками із бібліотеками Києва та України, а іноді із закордонними. Також можемо допомогти з оформленням наукових публікацій, дипломних робіт та дисертацій. Для співробітників та студентів ця послуга безкоштовна.

В холі бібліотеки стоїть скриня Book return. Не треба підніматися на поверхи і стояти в черзі, можна просто покласти книги туди. Протягом години працівники бібліотеки дістануть їх і спишуть з відвідувача. Коли в цьому році студентська ініціатива KPI TV вручила нам премію в номінації «Новий погляд», то нам дякували саме за «синю скриню» та електронний каталог.
Дуже часто користувачі запитують, коли вже всі книги бібліотеки будуть в електронному вигляді. Та діє закон про авторське право, ми можемо оцифровувати книги авторів, після смерті яких пройшло 70 років. Тоді вони стають суспільним надбанням. В іншому випадку, щоб виставити книги у публічний доступ, маємо отримати дозвіл. Тому ми почали оцифровувати рідкісні і цінні видання. Це суспільне надбання, і ми ніяким чином не обмежені дією авторського права. 25 видань, що знаходяться в нашій бібліотеці, представленні в Європіані — це європейська цифрова бібліотека культурного надбання Європи.
В цьому році ми також виграли грант від Європейської фундації EaP Connect (фундації, яка працює з країнами Східного партнерства на розвиток дослідницьких потужностей) і отримали програмне забезпечення для створення електронної бібліотеки. Також ми отримаємо в оренду потужний сканер для оцифрування.

В 2018 буде 120 років від заснування КПІ. Тому до наступної осені плануємо відкрити цю електронну бібліотеку вже з певною базою оцифрованих видань, в першу чергу з історії КПІ. Це буде подарунок від бібліотеки спільноті університету.

З появою електронних сервісів відвідувачів в бібліотеці стало більше. За минулий рік у нас було більше мільйона завантажень з електронного архіву. Зараз розробляємо новий сайт з сучасним дизайном.

Користування паперовими книжками не зменшилось, хоча ми і очікували цього.
63
середня кількість книг, виданих одному користувачеві за рік
3 500
приблизно відвідувачів в день
32 000/23 000
кількість користувачів/серед них студентів
Креатив та дослідження
В бібліотеці КПІ можна не тільки читати чи сидіти в інтернеті, адже крім читальних залів тут розміщується студентський простір Belka, де можна попрацювати. На базі простору функціонує лекторій, проводяться конференції та хакатони. Також працює відкрита лабораторія електроніки Lampa, де можна проводити дослідження. Там є все необхідне обладнання для вивчення та розробки електроніки.

Скоро в бібліотеці відкриється ще один простір для освітніх студій. Оксана розповіла, що цікавого там буде:

— На тому ж поверсі, де знаходиться коворкінг Belka, є зал на 340 квадратних метрів. Ми шукаємо спонсорські кошти, щоб розширити сучасний освітній простір бібліотеки. Дизайн нам розробив Нікіта Солдаткін — студент Київського національного університету будівництва і архітектури. З проектом Освітні студії Гретера і Криванека ми перемогли в конкурсі Громадського бюджету участі та у 2018 році отримаємо обладнання на 2 млн. гривень для організації освітніх студій.

Дуже часто запитують, чим цей простір буде відрізнятися від Belka. Звичайно, сюди можна прийти і попрацювати зі своїм ноутом, так само як в Belka, але там ще буде 20 стаціонарних комп'ютерів і Smart Board, щоб проводити тренінги чи лекції. Ми б дуже хотіли встановити на ці комп'ютери InDesign, MathLab та інші ПЗ. Але поки не знайшли спонсорів, щоб придбати ліцензії на ці програми. Ще у нас будуть нетбуки, якими можна користуватися в студії, коли комп'ютери зайняті.

За скляними перегородками розмістимо три невеликі кімнати, де можна працювати групою. Плануємо встановити фліпчарти, монітори, щоб підключати їх до ноутбуків.

Також в приміщенні буде лекційна зона на 100 місць.

— Хочемо бачити в наших освітніх студіях гарних лекторів і тренерів. Ми зацікавлені в тому, щоб люди, які планують свої заходи, звертались до нас, — ділиться Олена.

— Студенти нас підтримують. Belka і Lampa — це їх ініціативи. Вони задають нам темп, певний рівень вимог, на які ми повинні дуже швидко реагувати, — розповідає Оксана.
Музиканти і банкіри
В бібліотеці також можна поспівати, зайнятись йогою чи фоток для instagram наклацати. Оксана розповіла нам про ще один напрям діяльності бібліотеки:

— Зараз у нас майже кожного дня проводиться якийсь захід, іноді навіть паралельно по декілька. Це можуть бути і тренінги для науковців, і концерти рок-гуртів, і зустрічі з письменниками.

Ми запустили цикл «Живе лідерство» — це зустрічі з успішними людьми, які можуть поділитись із молоддю своїм досвідом і дати поради. Вже відбулась зустріч із Володимиром Лавренчуком — головою правління «Райффайзен Банк Аваль». Також розпочала роботу «Школа екскурсовода». На базі бібліотеки діє літературний клуб «Лепорт», розмовний клуб англійської та ще багато чого.
Деякі заходи бібліотека організовує сама, але часто студенти, і не лише КПІшники приходять зі своїми ідеями та самі пропонують зайнятись організацією.

— У нас гарна акустика для концертів. Тут виступали Олег Скрипка, Тарас Тополя. Фотографам в бібліотеці також подобається, тут проводять insta-зустрічі.

На День бібліотек у цьому році у нас цілий день були активності: йога на даху, екскурсії, акустичний концерт, — розповідає заступник директора Марина.
Тарас Тополя (Антитіла) в бібліотеці КПІ
Зламати систему і вийти із зони комфорту
Оксана з колегами розповіла, як вдалось здійснити такі зміни.

— Ми змінили структуру бібліотеки, деякі відділи об'єднали, а ще створили нові, яких взагалі не буває в університетських бібліотеках. Тепер у нас не завідуючі відділами (хоча формально вони ще так називаються), а керівники напрямів. Це люди, які керують процесами в бібліотеці. Наприклад, Олена керує підрозділом, який називається як і раніше «Науково-методичним відділом», але в дужках ми пишемо «Перспективного розвитку». Цей напрям включає в себе піар, розвиток персоналу, планування та оцінювання діяльності бібліотеки, проектну роботу. Це критично необхідно, щоб розвиватися, як того вимагає сучасний світ.

Ламати стару систему і будувати нову практично з нуля — виклик для нас. Треба багато вчитись. Ми з Мариною в 2016 році навчалися в Києво-Могилянській бізнес-школі на програмі «Стратегії розвитку для бібліотек» — безкоштовний соціальний проект kmbs. 30 бібліотекарів із 9 бібліотек навчалися, розробляли та захищали свої проекти і зараз реалізують їх. Ми представляли проект Центру підтримки освіти та досліджень КПІ. Я вважаю, що на даний момент ми його реалізували на 70%, — пояснює Оксана.

Світлана розповіла про зміни, які відбулись в команді:

— У нас 130 працівників разом з технічним персоналом. Команду ми оновили і зробили ротацію кадрів. Ми запитали працівників, чи готові вони, як то кажуть, вийти із зони комфорту. Люди свідомо перейшли на інші посади і в інші відділи. Всі зміни були затверджені наказом по університету. Обов'язкова вимога для бібліотечних працівників — вища освіта.

— Дуже ретельно відбираємо людей в нову команду. Ми вимогливі до себе і у нас високі очікування від нових працівників, — доповнює Марина.
— Ми зробили повний внутрішній перенабір людей на посади. Всі працівники, починаючи із завідуючих відділами, писали резюме і проходили співбесіди. Дехто знайшов себе не одразу. Людина може принести багато користі і отримати задоволення від роботи, якщо вона дійсно знайде своє місце і усвідомить свою роль. На деякі позиції ми не змогли знайти людей в нашому колективі і тоді вже шукали ззовні, зараз відбір ще продовжується. Кажуть, що для впровадження змін потрібна в колективі критична маса 15%. Ми вважаємо, що у нас вона є.

Багато часу і уваги ми приділяємо розвитку команди бібліотеки. У нас вже з'явилась нова традиція — раз на рік йти у кожен відділ і спілкуватись з працівниками «за життя». Нам важливо знати, як люди бачать свою роботу, запитуємо, що вони хотіли б змінити в бібліотеці. Наша мета — дізнатися, чи розуміють працівники свою місію, які цінності і для кого вони створюють.

До речі, стратегію розробляли не лише ми вчотирьох. Кожен працівник бібліотеки міг долучитись. У групі, яка розробляла Стратегію, працювало 15 людей.

Також ми почали стажування за кордоном. У нас склалася хороша співпраця з польськими бібліотеками, і вже декілька наших працівників були на стажуванні. Важливо, щоб бібліотекарі поїхали і побачили на власні очі, як все працює в інших країнах, щоб загорілись ідеєю, а не просто виконували накази директора, — пояснює Оксана.

Серед лідерів бібліотечних думок
— Наші активності помітні в університеті, маємо підтримку від адміністрації КПІ. Ми максимально відкриті, показуємо що робимо і для чого. В цьому році напередодні Дня бібліотек представили звіт своєї роботи. Його можна подивитися на нашому youtube-каналі, — розповідає Оксана.

— Нам хотілось би бути більш цікавими для закордонних партнерів. І вже є перші досягнення. Ми давно співпрацюємо з Гете інститутом в Україні. Завдяки цьому налагоджуємо співпрацю з бібліотеками Німеччини. До нас на семінар приїжджав директор бібліотеки Гумбольдтського університету Берліна, щоб поділитися досвідом реалізації стратегії своєї бібліотеки. Ми тісно співпрацюємо з колегами з Білорусі, Польщі, Литви, Латвії.

Ми — офіційний партнер Української бібліотечної асоціації та маємо гарну репутацію серед професійної спільноти. Ми відкриті, охоче освоюємо та впроваджуємо найкращий досвід інших бібліотек і завжди радо ділимося власним. Тому колеги часто звертаються до нас за порадою і натхненням та прислухаються до наших думок, — ділиться Світлана.

— До нас звернувся фонд BrainBasket, щоб проводити IT-курси для дітей і дорослих. Ми надали приміщення, і вони в знак подяки подарували нам 9 комп'ютерів. Налагоджуємо партнерські відносини, тому я впевнена, що у нас все вийде, — говорить Марина.

— У нас проходять практику студенти різних ВНЗ, які здобувають бібліотечну освіту, а також лінгвісти та поліграфісти з КПІ, — доповнює Олена.

— Хочемо біля бібліотеки зробити велопаркінг, також кав'ярню. Зараз готуємо проект по інклюзивній освіті, щоб зробити бібліотеку доступною для людей з інвалідністю.

В планах на майбутнє — впровадити технологію RFID. Це радіочастотна ідентифікація, її можна використовувати як захист від несанкціонованого виносу книг, як в магазині, але в бібліотеках це ще передбачає купу різних сервісів.

Стійла для коня у нас поки немає, але місце для скейта вже знайшли, — жартує Оксана.
Навіть, якщо не любите читати, а саме слово "бібліотека" навіює на вас сон, вам потрібно сюди завітати, щоб оцінити такі фішки:
Найбільший в Україні маятник Фуко
Маятник демонструє добове обертання Землі. А ще він має різнокольорову підсвідку і буде гарною локацією для фото.
Картинна галерея із всесвіту Гарі Поттера
Звичайно, сходи в бібліотеці не рухаються самі по собі, а портрети не розмовляють, але атмосфера дуже схожа. Освітлення і купа картин так і навіюють думки про Гоґвортс.
Брендована продукція
У бібліотеки, крім власного youtube каналу, instagram аккаунту і персонального хештегу, є ще логотип, який можна побачити на чашках, блокнотах, ручках.
Заходи
Вибирайте на свій смак від бізнес-тренінгів до рок-концертів. Слідкувати за подіями можна на сторінці бібліотеки в Фейсбуці.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
В бібліотеці читали:
Марина Шилович
Текст
Андрей Карпец
Фото