Ніч в Університеті:
екскурсії з гасовою лампою
Екскурсія, на якій разом з гідом виступають близько 50 акторів, а глядачі перетворюються на учасників подій і можуть стати жертвою пограбування або новобранцями в армії, опинитись на лаві підсудних чи битися на шаблях. Все дійство відбувається в сутінках при світлі гасової лампи.
Ми познайомились з командою творчого об'єднання «Ніч в Університеті», яке безкоштовно організовує інтерактивні театралізовані екскурсії на різних локаціях Києва. Одну з них — «Ніч в Софії. Гетьманат. 1918» — ми відвідали.

Команда «Ніч в Університеті» — це в основному студенти історичного факультету КНУ імені Шевченка. Починався проект з екскурсії по червоному корпусу, костюми акторів були саморобні, а глядачами стали студенти. Керівник проекту, екскурсовод Олексій та сценаристи-актори Ігор і Настя розповіли, як виник і змінився проект за два роки.
Керівник проекту і екскурсовод Олексій
Акторка і сценаристка Настя
Актор і сценарист Ігор
Фото: Наталя Мидляк
Олексій
Ідея з'явилась в серпні 2016-го. Студентський парламент університету запропонував нам після пар провести екскурсію червоним корпусом, а ми придумали зробити її театралізованою. Знаходили костюми, деякі самі робили з того, що було. У вересні провели першу екскурсію, потім почали розвиватись як самостійний проект.
Ігор
Екскурсії вечірні, тому що після роботи людям зручніше прийти. Корпуси після 6-7 вечора вільні, і охорона не буде конфліктувати з нами, що ми зриваємо навчальний процес.
Настя
Ми якраз навчаємось в другу зміну, заняття закінчуються о 19:15, і нам дуже зручно після них не розходитися.
Олексій
Ми вийшли з пар, переодягнулись і погнали на екскурсію.
Ігор
З самого початку цю ідею підтримало лише шість студентів, потім нас стало дванадцять, а потім добирали решту.
Олексій
За весь час у нас було близько ста акторів. Хтось пограв у двох-трьох екскурсіях і пішов, когось ми лише в масовку брали. Кілька разів кастинг проводили, та більше орієнтуємось на студентів історичного. Ці люди в темі, знають, що ми показуємо, їм це цікаво і близько. Дуже скептично ставимось до студентів з інших факультетів.
Настя
До нас приходять грати з інших факультетів, зазвичай це чийсь друг чи подружка. Стараємось брати тих, кого знаємо. 60 людей за руку не приведеш на всі репетиції, вони мають приходити самі.
Ігор
Не раз було таке, що перший день на екскурсії грає роль один актор, а наступного — він їде додому, чи в нього болить нога, чи собака народжує. Ми його міняємо і у нас з'являється новий актор, який вносить в роль щось своє.
Олексій
На першій екскурсії «Ніч в Червоному» Ігор грав батюшку, Настя була відвідувачкою, а я — екскурсоводом в образі студента імператорського університету 19 століття. Ми показували типове життя того періоду, які були страхи, легенди і міфи. Привидів показували, католицьку капличку, студентський гуртожиток. Та перша екскурсія і теперішні — абсолютно різний рівень. У нас були проблеми з костюмами.
Ігор
Мій костюм батюшки — це був чорний плед з драконом на спині. Тому під час екскурсії я не ходив і не повертався спиною до глядачів.
Ігор
На перших екскурсіях нам дозволяли вимикати світло в коридорах і освітлювати лампами, тому костюми, які м'яко кажучи так собі, були непомітні. Основний акцент по світлу робився на ті костюми, які хоч трохи були на щось схожі.
Олексій
В перший день прийшло 15-20 людей, а на другий-третій, коли люди почули, що відбувається щось незвичне в університеті, прийшло 30-40 чоловік. Ми зрозуміли, що проект цікавий.

Істфак підтримав нас. Викладачі дуже прихильно ставились, деякі дотепер не пропускають жодної нашої екскурсії.
Ігор
Деякі викладачі допомагають писати сценарій, дають матеріали, які ми самі не знайдемо.
Олексій
Адміністрація університету спершу дозволяла нам екскурсії, але наступні ночі в червоному і в жовтому корпусах було доволі складно узгодити. У нас були проблеми з аудиторіями, тому що комендант червоного корпусу забороняла їх використовувати, охорона кричала, якщо ми затримувались на 10 хвилин. Тому ми вирішили, що в червоний за таких умов ми не хочемо повертатись і будемо шукати собі інші локації.
Олексій
За весь час у нас було 12 різних програм, кожна із них проходить 2-3 дні. Тематика абсолютно різна. В Київській публічній бібліотеці показували події Майдану, в телецентрі — Новий Рік в Радянському союзі, в корпусі радіофізичного факультету — добу застою, а потім відлигу. Ми спочатку дивимось на локацію, а потім вибираємо період в історії.
Ігор
Багато залежить від приміщення чи відкритого простору, де проходить екскурсія. Було б неправильно показувати в корпусі радіофізичного Київську Русь.
Програму «Ніч у Софії» про правління гетьмана Павла Скоропадського команда показує вже вдруге. Під час екскурсій глядачі переміщаються від однієї локації до іншої, де відбуваються невеличкі вистави. Дійство починається на Софійській площі, де Олексій в образі хорунжого першого Сердюцького полку армії Української Держави розповідає про переворот і обрання нового гетьмана. Далі Олексій веде глядачів на миропомазання гетьмана, а наступна частина екскурсії відбувається на території Національного заповідника «Софія Київська». Глядачі стають новобранцями Четвертого Київського військового округу і проходять військову підготовку — тренуються на шаблях, вчаться поводитися з гвинтівкою. Хоча більшість відвідувачів вперше потрапили на екскурсію «Ночі в Університеті», ніхто не розгубився. Всі почали підігравати акторам — виконувати команди військовослужбовців і складати присягу на вірність гетьману.
Олексій
Ми залучаємо глядачів на екскурсіях. Когось з них можуть обікрасти або побити (не по-справжньому), когось відправити в лікарню або на сповідь, хтось на лаві підсудних може опинитись, когось можемо змусити різками карати гімназиста чи надягати протигаз. Різне буває.
Настя
Ті люди, які часто ходять до нас, до цього звикли і самі хочуть взяти участь.
Глядачам показали вибух на Звіринецькому форті, життя дворянок, замах на гетьмана, створення Директорії.
Ігор
Ми завжди залишаємо місце для похибки. Деякі історичні події беремо за матеріальну точку і нею можемо знехтувати, щоб було цікавіше. Можемо надати історичній особі риси характеру, яких у неї не було.
Олексій
Наше завдання — це передати атмосферу епохи. Історичність, гумор і інтерактивність — це те, що тримає людей у тонусі.
В виставі є багато жартів на сучасний лад, наприклад, митрополит Антоній вирішує зі своїм магістром Андрієм, як правильно писати: «на Україні» чи «в Україні». Винниченко говорить, що Грушевський вже не торт, а Симон Петлюра жаліється, що Булгаков згодом в «Молодій гвардії» назве його Семьоном. Аудиторія чудово сприймає такий гумор.
Олексій, Ігор і Настя розповіли, як команда пише сценарії та імпровізує. Територія, на якій проходить екскурсія, ділиться на окремі локації, де відбуваються вистави. Кожна з них має свого керівника і сценариста.
Олексій
Ми приходимо з командою на місце, вирішуємо, який період там показати. Свої сценарії пишуть 6-7 керівників локацій, а потім я звожу їх в один для екскурсоводів. Ідеї пропонують всі. Актори передають свої ідеї керівникам, а ті між собою вирішують, що залишити, а що вирізати.
Ігор
Найголовніше для мене — це всі ідеї, які з'являються, приєднати до якоїсь історичної події, і цю подію вкласти в концепт екскурсії. Найважче — це не обтяжити глядача великою кількістю історичних фактів. Сценарій має бути максимально легким. Сценарій локації не повинен переплітатися з тим, що розказує екскурсовод. Тому я часто не пишу сценарій для своєї локації, я за імпровізацію.
Настя
Спочатку у кожного керівника локацій були свої актори. Але потім ми вирішили, що треба обирати не образи під тих людей, які є, а людей під образи. Деяким керівникам локацій важко віддавати, так би мовити, своїх акторів.
Ігор
Якщо хочеш зіграти головну роль і навіть можеш її потягнути, але по типажу не вписуєшся, зрозуміло, що ти її не зіграєш. Моє завдання як керівника локації побудувати правильно експозицію і подивитись, як вистава програється без моєї участі. Я приходжу, сідаю на стільчик, кажу акторам «грайте» і дивлюсь, як це відбувається.
Олексій
Від ідеї до реалізації проходить 3-4 тижні. Якщо це повтор програми, то простіше, бо все уже напрацьоване. За вечір ми проводимо екскурсії для 5-6 груп, тобто акторам треба не один раз відіграти, а 5-6. Екскурсоводи ідуть по одному маршруту з інтервалом 25-30 хвилин, не пересікаються.
Ігор
Якщо ви прийдете на п'ять екскурсій поспіль в один день, то не побачите їх однаковими. Актори втомлюються повторювати одне й те саме і починають розкривати себе, імпровізувати, додавати щось нове, щоб розважити себе, а заодно і аудиторії підняти настрій.
Олексій
Деякі групи відвідувачів активніші, коли їх намагаємось залучати, деякі — пасивніші. Деякі розуміють всі жарти, а деякі — ні.
Ігор
У нас повний контакт між всіма керівниками і акторами. Якщо на якійсь локації люди затримались, бо їм було цікаво, значить наступні локації, текстові, мають швидко відпустити глядачів, щоб групи не зустрілись Сценарій має бути максимально пластичним, якщо з нього викинути деякі деталі, він має залишитись повним.
Олексій
Майже всі керівники локацій грають у виставах.
Настя
Інакше було б не прикольно — шукати костюми, писати сценарій, а потім дивитись зі сторони. Я грала медсестру в морзі та психіатричній лікарні, дружину Скоропадського, школярку в американській школі, журналіста на Майдані, святкувала Новий рік в радянській сім'ї і зустрічала свого хлопця із армії.
Олексій
Я в основному екскурсовод, але одного разу був і актором. Треба було затримати групу і довелось імпровізувати. Разом з іншими хлопцями ми вривались на засідання генсеків. Про те, що я є і актором, на локації знали лише двоє людей із семи. Тому не розуміли, що відбувається, ні глядачі, ні інші актори, але це було в тему і все тоді вдалось. От у Ігоря все простіше.
Ігор
Я граю те, що треба. Мені сказали: «Ти сьогодні будеш батюшкою», я граю, і так уже два роки.
Олексій
Потім ми його підвищили до митрополита. Єдиний раз ми зробили Ігоря радянськім офіцером в 1989 році, після того він зрозумів, що краще таки бути батюшкою.
Олексій
У нас тепер вже є облік костюмів, а раніше потрібно було зайти в кімнату, де всі вони зберігалось, і почати розгрібати.
Настя
Відкривались двері, звідти випадали пакети і потрібно було все перетрушувати.
Олексій
Дещо ми купували на барахолках за кошти екскурсій, а інколи і за власні. Тепер ми почали співпрацювати з кіностудією імені Довженка. Багато чого беремо у них. У нас є кілька хлопців, які займаються костюмами. Керівники локацій пишуть їм, які костюми потрібні, костюмери зводять список, дивляться, що у нас є, а що, можливо, треба докупити.
Настя
Якщо потрібно щось незвичне, що дістати складно, то ми запитуємо всю команду. Коли 80 чоловік, то хтось таки щось знайде.
Олексій
Хтось шаблю приніс, хтось гвинтівку, хтось передав нам мамині старі чемодани, вони дуже класно вписались в екскурсію. Хтось — старе пальто, яке пішло замість шинелі. Самі гримуємо акторів.
Олексій
За екскурсію з Софією Київською ми домовились через Управління охорони культурної спадщини. Вони зацікавились і швидко згодились. До нас там гарно ставляться, тому що знають, що проект цікавий відвідувачам.
Ігор
Складно знайти весь потрібний реквізит для локації. В Софії ми підійшли до працівників, пояснили ситуацію і нам дозволили взяти меблі.
Настя
На цій екскурсії вперше нас не виганяли і не запитували, коли ми закінчимо.
Олексій
За два вечора ми провели в Софію близько 500 чоловік.
Олексій
Спершу на екскурсії приходили студенти, багато було з інституту філології та журналістики. Тепер аудиторія розширюється, з'явилась більш доросла публіка. Зараз до нас записуються цілими родинами, тому що та програма, яку ми показуємо, доволі зрозуміла для будь-якого віку.
Ігор
Спочатку інформація про нас розносилась сарафанним радіо.
Олексій
Тепер у нас є сторінка в Фейсбуці, Телеграм, і Настя веде Інстаграм.
Ігор
Відповідно у нас з'являються перші хейтери, які займаються чимось схожим і думають, що ми захоплюємо їхню нішу.
Ігор
Якщо тебе люблять — ти хороший, якщо тебе хейтять — ти найкращий.
Олексій
Проект вже вийшов за межі нашого університету. Я закінчив навчання, але продовжую займатись екскурсіями. Ми вже не «Ніч в університеті Шевченка», хіба що можемо прийти туди на партнерських умовах, відіграти екскурсію в якомусь приміщенні. У нас є домовленості з деякими екскурсійними проектами, вони будуть пропонувати нам локації, щоб в партнерстві проводити екскурсії. Але ми не комерційний, а волонтерський проект.
Інформація про нові екскурсії з'являється на сторінці творчого об'єднання «Ніч в Університеті». Запис починається за декілька днів до події.
Новобранцями Четвертого
Київського військового округу були
Марина Шилович
Текст
Ольга Сошенко
Фото
Made on
Tilda