Бібліотека — не хаб:
зруйнувати стереотипи та спростити систему
або Вікенд у Центральній бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей
Бібліотека з міні-коворкінгом та власним івент-румом, де проходять зустрічі з відомими письменникам, муралістами та акторами. Дітей тут навчать живопису і англійської, дорослих — скетчінгу, а пенсіонерів — комп'ютерної грамотності. Тут необов'язково зберігати тишу, можна робити селфі в фотозонах, валятися на підвіконні та навіть танцювати брейк-данс.

Ми поговорили з директоркою центральної дитячої бібліотеки Яною Біленко та завідувачкою відділу мистецтв, координаторкою культурно-освітніх проектів Катериною Зайцевою. Дівчата розповіли, як ламають стереотипи, колективом придумують дизайн закладу, створюють нові проекти та чому не хочуть називати бібліотеку хабом.
Бібліотека була відкрита в 1919 році за ініціативи письменника Павла Тичини, деякий час він працював там.

Два роки тому в бібліотеці почався ремонт. Простір осучаснили, з'явились нові послуги та проекти.
790 кв. м.
загальна площа будівлі бібліотеки

з них
600 кв. м.
для обслуговування користувачів
Крім того, бібліотека має 5 філій при загальноосвітніх школах і приватному ліцеї та окреме приміщення відділів комплектування та наукової обробки документів, де обробляються та вводяться в каталоги фонди дитячих бібліотек міста.
Зняти штори
Зрозуміти, що ви потрапили в бібліотеку можна лише за різноманіттям книжок. Замість темних кімнат, настільних ламп та стопок паперових карток ви побачите світлий відкритий простір, сучасні меблі та комп'ютери. Яна згадує, як почалось оновлення:
Директорка бібліотеки Яна Біленко
— Наступного року ми святкуватимемо сторіччя бібліотеки, а в цій будівлі ми вже 45 років, в'їхали відразу, як її ввели в експлуатацію. З нами по сусідству лише банки та магазини, і довгий час на фоні їхніх яскравих вітрин бібліотека була темною плямою. У нас була традиційна бібліотека в сприйнятті минулого століття: килими, вікна завішані шторами або жалюзі.

В 2016 році ми почали ремонт і перше, що зробили — зняли штори. Оскільки кошторисом цього року капітальні ремонтні роботи не були передбачені, зробили косметичний ремонт відділів обслуговування, перестановку, частково замінили меблі, старший відділ отримав новий стелаж, який відразу став родзинкою бібліотеки і популярною фотозоною для відвідувачів. З'явилась нова вивіска, яка світиться вночі, тепер ми не поступаємося закладам по сусідству. Фасад залишили таким, як його задумував архітектор будівлі, модернізм знову в моді. Найбільші перетворення відбулись на другому поверсі. Ця зона стала світлішою, з'явилась стіна, на якій показуємо фільми. Ми намагались осучаснити простір, але зберегти обличчя бібліотеки, тому для оформлення обрали стримані, але світлі кольори.

Цього року був другий етап ремонту — відновили вестибюль, замінили фасадні вітрини, відремонтували санвузол, тепер він зручний для людей з інвалідністю, та переробили вхід, щоб можна було заїхати на візках, тож можемо проводити інклюзивні заходи.

Плануємо ще третій етап ремонтних робіт. Сподіваюсь, що встановимо підйомник, щоб і другий поверх був доступний для людей з інвалідністю. Також ми хочемо відновити дах та зробити відкриту терасу, щоб проводити там різні заходи. Надіюсь, що до нашого сторіччя закінчимо ці роботи.

Весь цей час бібліотека не закривалась на ремонт, ми не можемо собі цього дозволити. Тому відвідувачі, які приходять під час робіт, часто думають, що нас закривають, а таке оновлення роблять для якогось нового магазину. Досі люди асоціюють бібліотеки з темними приміщеннями та обшарпаними дверима. Та настав час, коли бібліотекам потрібно осучаснитися та реформуватись.
Дизайн від бібліотекарів
Катя влаштовує невелику екскурсію оновленою бібліотекою. В вестибюлі відвідувачів зустрічає величезна полиця у вигляді напису «SLOVO», замість замість дошки оголошень — вказівник та електронний інформаційний кіоск, для комфорту відвідувачів — зручні дивани та кулер з питною водою. В молодшому відділі Катя показує мурал на всю стіну художниці Ольги Адам та полицю з помаранчевими книжками:
Координаторка культурно-освітнього напрямку Катерина Зайцева
— Зараз всі книжки тут, як апельсинчик-вітамінчик, а наступного місяця буде інша фішка. Наприклад, іншого кольору або всі книжки про собачок чи котиків. Хочемо таким чином заохотити дітей взяти книжку. Це дійсно працює!

Найбільший відділ — для підлітків та дорослих. Він включає зону, де можна попрацювати чи почитати. Це не читальна зала у традиційному розумінні, а скоріше міні-коворкінг з безкоштовним WI-FI для читачів. Ті, кому потрібен комп'ютер, можуть скористатися бібліотечними. Ця послуга для дітей безкоштовна, а для дорослих — за невеличку плату, яка починається з другої години користування. Відвідувачам не забороняють використовувати широкі підвіконня замість стільців чи дивана.

Кругові сходи ведуть на другий поверх, де знаходиться відділ мистецтв та івент-рум або, простіше, простір для подій. Є вся необхідна апаратура та меблі для майстер-класів. Звідти можна потрапити на балкон, де відвідувачі також працюють чи читають.

Здається, що над інтер'єром бібліотеки попрацював дизайнер, та виявилось, що все придумали самі працівники. Яна розповідає, як це відбувалось:

— Намагалися створити щось індивідуальне. Наприклад, ідея полиць у вигляді напису не нова. Але напис «SLOVO» придумали ми колективно. Хтось запропонував саме цей напис обрати, інший — написати слово латиницею, потім вирішили розмістити букви таким чином, щоб ще читалось «LOVE». Плануємо ще підсвітку зробити, щоб його було видно вночі з вулиці. Хтось десь побачив схожий вказівничок, а ми адаптували цю ідею під себе. Гардероб придумали прикрасити колонами, адже до цього він у нас був досить традиційний, як у старих театрах чи музеях. І це також вдалось. Мурал Ольга Адам намалювала саме для нас, такого більше немає. У нас була ідея, щоб кожен відділ мав свою родзинку і відрізнявся від інших. Відвідувачі дивуються, коли бачать у нас якісь сучасні штучки.
Фото: Центральна дитяча бібліотека
Бібліотекарі, які працюють на відділах, користуються комп'ютерами, а не шафами з картотекою та каталогами, та й виглядали б вони у такому сучасному просторі недоречно. Здається, бібліотека перейшла із паперу на електроніку.

— Ми працюємо на аналітично-інформаційній бібліотечній системі. Всі наші книги, картки, каталоги заведені там, але це не означає, що у нас немає паперових каталогів. По нормативам вони мають бути. У кожному відділі є робочий паперовий каталог, він розміщується в мобільних тумбах, які ми спеціально для цього замовили. У великій кількості картки нам не потрібні, адже ми не наукова чи студентська бібліотека, де читачі самі часто працюють з каталогом. Генеральний каталог зберігається у відділі комплектування, що знаходиться в іншому приміщенні, — пояснює Яна.
Виховувати читача
Хоч бібліотека дитяча, зареєструватися може будь-хто, незалежно від віку і місця проживання. Сюди приходять школярі за підручниками та художньою літературою, студенти, щоб повчитися чи посидіти в інтернеті, батьки, які можуть попрацювати, поки їх діти читають чи граються, та пенсіонери, щоб взяти періодику. Зареєструватися в бібліотеці можна і онлайн на сайті.
250
середня кількість відвідувачів в день
18 100
зареєстрована кількість читачів, включаючи філії, станом на 2017 рік
— На молодшому відділі обслуговують читачів до четвертого класу. У нас є іграшки, тому інколи батьки беруть з собою зовсім маленьких дітей. Вони ще не читають, але граються тут. Ростуть в оточенні книжок і можуть в майбутньому стати нашими читачами. Школярі з п'ятого по одинадцятий клас обслуговуються у старшому відділі. Приходять як за підручниками, так і за художньою літературою.

У всі часи були люди, які не любили читати, тому не можна сказати, що зараз діти стали менше читати. З появою інтернету відношення до друкованої книги дійсно змінилось. У мережі можна знайти будь-яку інформацію, але чи буде вона правдивою? Все-таки бібліотечні джерела більш надійні. Також в інтернеті можна читати книжки. Якщо це класика, то питань немає, але сучасна література підпадає під закон про авторське право. Ми повинні розуміти, що в такому разі користуємось нелегальним контентом. Якщо говорити дитині про це змалечку, то мабуть в дорослому віці вона не буде цього робити. Це питання виховання в родині, в школі і взагалі в суспільстві. Мене тішить, що останнім часом до нас стало приходити більше молоді, — розказує Яна.
Списати та придбати
Серце бібліотеки — відділ комплектування та наукової обробки документів. Туди привозять нові книжки і комплектують фонди всіх дитячих бібліотек міста.

Якщо потрібної книжки в бібліотеці немає, то читач може написати, яку літературу хотів би почитати. Бібліотека закупає ті книжки, на які є запит. Зараз молодь дуже цікавиться мотиваційною літературою. Та проблема в тому, що процедура придбання книжок дуже довга і новинки надходять в бібліотеку через півроку-рік після виходу на ринок.

— Ми вимушені проводити процедуру відкритих торгів. Це займає багато часу і повз нас проходе велика кількість літератури, яку ми не встигаємо купити. Громадські діячі, бібліотекарі, представники видавництв і письменники наполягають на тому, щоб спростити цей довгий и паперообтяжливий процес. Тоді б ми змогли купувати книжки швидше, адже бібліотека — це в першу чергу інформаційний центр, — пояснює Яна.
~ 86 000 примірників
фонд бібліотеки
— Зараз у нас період активного списання книжок. Частина фонду була сформована давно, є багато російськомовних книжок часів Радянського Союзу. Немає сенсу їх тримати, тому що вони не актуальні, а ми не архів. Ми публічна дитяча бібліотека, наша література повинна бути сучасна і цікава. Раніше ми не могли списувати більше 3% фонду на рік, а зараз це правило відмінили, тому в минулому році ми списали більше літератури і в цьому також продовжимо. Думаю, що наприкінці року у нас буде 70 000-75 000 примірників. На жаль, через довгу процедуру закупівлі, фонд поки що зменшується швидше, ніж поповнюється, — розповідає директорка.
Від бібліотеки до хабу і назад
Щоб не відлякувати молодь довгою офіційною назвою, після першого етапу ремонту бібліотека почала працювати у форматі БібліоHUB, а потім Катя запропонувала ще простішу назву #ХАБ25А, щоб зацікавити відвідувачів. Та через деякий час в бібліотеці відмовились від модної назви та повернулись до традиційної.

— Ми побачили, що з'являється дуже багато хабів, і не всі люди вкладають в поняття «хаб» саме те, що намагались вкласти ми. Люди сприймають хаб як ремонт бібліотеки, а це не зовсім так. Тут важливе наповнення — потрібно розширяти коло послуг, впроваджувати нові проекти. Багато бібліотек стало хабами, і нам захотілось від цього відійти. Ми повернулись до лаконічної назви «БІБЛІОТЕКА» (всі великі літери). За півтора року ми пройшли шлях від бібліотеки до хабу і назад, — згадує Яна.

— Так написано і на нашій вивісці. Офіційна назва залишилась, але ми тепер позиціонуємо себе, як «БІБЛІОТЕКА». Вирішили, що не потрібно соромитися цього. Дуже класно, коли люди приходять і у них відбувається розрив шаблону. Вони бачать, що в цьому просторі комфортно і приємно проводити час, є безкоштовний інтернет, відбуваються цікаві зустрічі, тренінги, — пояснює Катя.

В бібліотеці є сторінки на Фейсбуці і в Інстраграмі, щоб підтримувати зв'язок з читачами онлайн.

— Ми зареєстрували бібліотеку в соцмережах 4-5 років тому. Ця ідея не відразу була сприйнята на ура співробітниками. Тоді не всі працівники мали власні сторінки, а також їх обтяжувало написання анонсів та постів. Зараз сторінка трансформувалась і матеріал подається зовсім по-іншому, — ділиться Яна.

Я прийшла працювати в бібліотеку в липні 2017 року. Я маю журналістський досвід і розумію, як працюють соцмережі, тому одразу розробила контент-план для Фейсбуку та комунікаційну стратегію. Активно почала впроваджувати і це запрацювало. Наша сторінка у Фейсбуці — швидкий і ефективний канал комунікації. Щодня з'являються нові підписники. Окрім того, маємо Інстаграм та сайт. Хоча молодь з нами більше спілкується не онлайн, а приходить зі своїми питаннями та пропозиціями, особливо активні — студенти, — розповідає Катя.

На оновленому сайті бібліотеки будуть проводитись онлайн-опитування для читачів, щоб дізнатися чого ще не вистачає простору та як зробити його кращим.
Танці, ігри та англійська
— Коли людина чує, що якійсь класний захід проходить в дитячій бібліотеці, то одразу думає, що буде нудно. Якщо ж такий захід проходить в кафе чи навіть в книгарні, то буде цікаво. Книгарня — це сучасно, а в бібліотеці пил і тиша. Ми руйнуємо ці стереотипи.

Домовитися зі школою, щоб вчитель привів на наш захід клас дітей, не дуже складно, але ми хочемо зробити якомога менше подій, на які будуть примусово приводити, і більше тих, які діти самі захочуть відвідати. Коли люди приходять, тому що їм цікаво, то це зовсім інша аудиторія, — пояснює Яна.
~ 500 заходів
проводить бібліотека за рік
Один з найбільших бібліотечних заходів — «БібліоFest». Його проводять вже втретє. В цей день проходять майстер-класи, виставки, зустрічі з письменниками та громадськими діячами.

Декілька разів тут влаштовували події для дітей з інвалідністю. Наприклад, зустріч з акторами телесеріалу «Школа». Крім того, кожен відділ проводить свої невеличкі заходи.

Командою придумали проект «Бібліотека — місце впливу» — це дискусії на актуальні теми. Однією із найяскравіших була зустріч, присвячена темі муралів і їхніх меседжів місту, на яку завітали автор муралу «Михайло Грушевський» Андрій Пальваль та інші художники, а також Єгор Прищепкін, який створив путівник по київським муралам.

Проект «Митець incognito» допомагає молодим талановитим художникам, фотографам, експериментаторам візуального мистецтва заявити про себе. Щомісяця в арт-просторі діє нова виставка. Офіційне її відкриття супроводжується або перформансом, або залученням до дискусії цікавих спікерів зі сфери сучасного мистецтва.

Крім власних проектів, бібліотека надає майданчик тим, в кого є своя гарна ідея. Так команда Temper Games влаштовувала ігри в настолки, майстер-клас по брейк-дансу та тренінги для батьків.

У бібліотеці проходить безліч цікавих занять: уроки фотомистецтва, підготовка малечі до школи, вивчення англійської, майстер-класи з графіки та живопису, казкотерапія, театральний гурток. Зовсім скоро відкриється курс скетчінгу для дітей та дорослих. Для пенсіонерів також є корисні гуртки: фонд «Жизнелюб» проводить в бібліотеці заняття комп'ютерної грамотності. Бабусь та дідусів навчають користуватися інтернетом, наприклад, оплачувати комунальні послуги онлайн.
Професія бібліотекар
Ще один стереотип, який намагаються тут зруйнувати — відношення до професії бібліотекаря. Яна розповіла, яким вимогам повинні відповідати працівники:

— Мене ображає, коли вважають, що бібліотекарем може працювати хто завгодно. На співбесіди приходять люди, які все життя займались неспорідненою діяльністю, але впевнені, що можуть керувати одним з наших відділів. Я розумію, чому так сталося. Довгий час це була професія з найменшою зарплатнею і перспективами. Часто в бібліотекарі йшли бабусі, які хотіли попрацювати на пенсії. Потрібен час, щоб це відношення змінилось.

Перше, на чому я наполягла, коли стала директором, щоб бібліотекарі мали гарний вигляд, завжди були привітними і посміхались. Всім подобається, коли в закладах нас так зустрічають, тоді хочеться знову туди повернутися. Нам треба бути трішки менше бібліотекарями і трішки більше читачами.

До нас приходить багато людей, які мешкають неподалік, а з постійними відвідувачами є про що поговорити. У такому швидкому світі ми вирішуємо всі питання через соцмережі, месенджери чи електронну пошту, а багатьом людям не вистачає живого спілкування. Я впевнена, що наші дівчата знають не тільки читацькі уподобання, а й подробиці повсякденного життя наших відвідувачів.

Ми намагаємось, наскільки нам дозволяють нормативно-правові акти, скоротити кількість суто бібліотечної незрозумілої читачу роботи до необхідного мінімуму, щоб більше уваги приділяти відвідувачам. Їм не цікаво, як ми заповнюємо формуляри, вони хочуть, щоб їм допомогли і грамотно надали довідку.
66 співробітників
працюють в бібліотеці та філіях

з них
20
у відділі комплектування та наукової обробки документів
В бібліотеці є власний IT-відділ, який займається електронними закупівлями, проводить торгі на Prozoro, обслуговує сайт та комп'ютери.
— Наш колектив досить молодий та ініціативний. Співробітники молодшого відділу самотужки роблять лялькові вистави. Вони невеличкі, але зроблені щиро і класно. Раз на місяць готуємо прем'єрні покази, вони дуже популярні, — розповідає Яна.
Навіть, якщо не любите читати, а саме слово "бібліотека" навіює сон, вам потрібно сюди завітати, щоб
вмоститися з кавою на підвіконні і спостерігати за шумним проспектом через великі фасадні вікна;
записатися на курс скетчінгу і навчитися малювати нескладні замальовки в своєму записнику;
влаштувати собі фотосесію, адже локацій для крутих фоток там достатньо;
поговорити з привітними бібліотекарями, коли вам сумно і самотньо.
В бібліотеці читали:
Марина Шилович
Текст
Андрей Карпец
Фото
Made on
Tilda