Правка за правкою
Як працює українська Вікіпедія
— Ви колись вносили правки у Вікіпедію? — перед початком інтерв'ю питає мене Юрій Пероганич, один з найактивніших редакторів української Вікіпедії та засновник Громадської організації «Вікімедіа Україна».

— Ні, — зізнаюся, — бо це досить боязно: зміниш, а з'ясується, що це неправильно, ще зіпсую щось.

— Перше правило Вікіпедії — будьте сміливими. Тут нічого не можна зіпсувати назавжди, безповоротно, тому що кожна правка зберігаться окремо. Кожна стаття має історію редагувань, де збережені всі попередні версії. І будь-яку попередню версію можна повернути.

І показує на моєму телефоні, як це можна зробити.

— Беремо будь-яку статтю — заходимо на статтю про мене, Юрія Пероганича. Я натискаю «редагувати», виділяю здоровенний шматок, видаляю і зберігаю зміни. Бачите, яка стаття стала? Це вона така зараз на весь світ! Заходжу у «переглянути історію» і бачимо, що якийсь анонім взяв і видалив 41 кілобайт інформації. А тепер я натисну кнопку «скасувати» і «зберегти зміни».

Поки ми вводили капчу — бо редагували як незареєстровані користувачі — стаття повернулася до початкового вигляду.

— Уже хтось відновив! Це зареєстрований користувач — бачимо по історії редагування — скасував наше редагування. Очевидно, ця стаття є у нього в списку спостережень, тому він одразу побачив, що хтось видалив шматок тексту і повернув його. Ми навіть самі не встигли цього зробити.
Юрій ПЕРОГАНИЧ
— У Вікіпедії модераторами можуть бути всі — будь-хто може виправити помилку або внести нову. Але завдяки тому, що всі дії фіксуються, видно, хто, коли і що зробив, вандала дуже легко заблокувати. Ми як аноніми щойно видалили частину статті, можна подивитися, що ми ще робили з цієї IP-адреси. Якщо будь-хто побачить, що ми ще щось вандально правили і напише про це на сторінці Вікіпедія:Запити до адміністраторів то з імовірністю 99% хтось із адміністраторів нас на всякий випадок заблокує на невеликий період. Якщо порушення повторюватиметься, то можна отримати і постійну заборону. Таким чином у Вікіпедії проблеми вандалізму немає. Тому не бійтеся редагувати Вікіпедію.

У Вікіпедії є певна ієрархія. На першій сходинці знаходиться анонім — незареєстрований користувач — у такому режимі ми правили статтю. Другий ступінь — зареєстрований користувач, далі — зареєстрований користувач, який зробив не менше 50 правок і у Вікіпедії не менше чотирьох днів, він отримує певні додаткові права. Наступний рівень — це патрульні. Ви напевно бачили, що деякі статті мають статус «перевіренних» та «неперевіренних». Патрульні мають право позначати статтю або конкретні правки як перевірені. Коли вони редагують статтю, їхні правки автоматично вважаються перевіреними і не потребують додаткових затверджень, на відміну від правок анонімних та зареєстрованих користувачів. Вищий рівень — це адміністратор, він може блокувати вандалів або тих, хто порушує правила. Також він може видаляти статті. Патрульними і адміністраторами стають дуже просто: на окремих сторінках в тій же Вікіпедії можна або самому висунутися, або хтось може запропонувати «підвищити» користувача. В українській Вікіпедії близько 300 патрульних і 40 адміністраторів. Будь-який адміністратор і патрульний можуть бути позбавлені цього статусу в результаті таких самих обговорень в разі порушення правил. Є ще таке поняття як «бюрократи», їх усього чотири у нашій Вікіпедії, вони мають практично абсолютну довіру спільноти. Ще вищі — «стюарди», яких немає в Україні.
Українська Вікіпедія у цифрах
дані на 19 березня 2018 року
398 219
зареєстрованих користувачів
2 348 085
загальна кількість сторінок*
777 318
кількість статей*
22 242 536
редагувань
93 247
завантажених файлів
*Крім статей, у Вікіпедії є сторінки з інформацією про зареєстрованих користувачів, обговорення статей, правок тощо.
Вікіпедія — це не безладне звалище інформації, це збірка енциклопедичних статей, до яких є певні вимоги. Вікіпедія є вторинним джерелом, туди не можна просто писати з голови, тому що ви так вважаєте. Треба посилатися на джерела. Якщо ви посилатиметесь на нейтральне та авторитетне джерело, тоді значно зростає імовірність, що це ніхто не видалить.

Людей, що редагують українську Вікіпедію, не так багато. Читають її 10 мільйонів людей на місяць, редагують — 3-3,5 тисячі. Тобто три тисячі людей формують думку десяти мільйонів, бо Вікіпедії довіряють.

Є фонд Вікімедія, який володіє авторським правом на слово «Вікіпедія» та технічно підтримує сервери. Вікіпедії потрібно десь 50 мільйонів на рік — і ці кошти вони збирають за два тижні кампанії збору пожертв. Середня сума пожертви — 10 долларів. До 2012 року з території України збиралося десь 25 тисяч доларів на рік на підтримку Вікіпедії. Це небагато. Організація Вікімедіа-Україна отримує гранти у більшому розмірі, ніж дають українці. Але найкращий спосіб підтримати Вікіпедію — це брати участь у її наповненні.

Вікіпедія — це не експеримент з демократією, тут питання вирішуються не шляхом голосування, а спираючись на вагомість аргументів. Наприклад, ви створили статтю про буклет конкретного кафе. Такої статті у Вікіпедії бути не може. Стаття «буклет» чи «листівка» — так, а буклет у кафе — незначуща річ. Є критерії значимості людей, організацій, предметів. Один із узагальнюючих — це так званий столітній тест: чи буде той предмет, про який ви хочете написати, комусь цікавим через сто років? Якщо скоріш за все не буде, то, напевно, не варто й писати. Футурологи кажуть, що Вікіпедія проіснує мінімум років 500 у тій чи іншій формі.

Особливої проблеми залучення новачків немає, є проблема їх утримання. Людей, які потенційно можуть створювати статті, досить багато. Коли ви починаєте писати, треба бути готовим до того, що вас будуть трохи «штурхати», бо десь щось не так зробите. Але треба вчитися, прислухатися. Я написав більше 3000 тисяч статей, з них близько 90 вилучено або об'єднано з іншими. До цього треба бути готовим, особливо коли пишете про якісь історичні речі. Тим самим ви стаєте воїном інформаційної війни, а воїн має бути озброєним. Зброєю тут є, по-перше, джерела, на які ви спираєтесь, по-друге, правила, енциклопедичний стиль, по-третє, дотримання авторського права. До цих речей дуже швидко звикаєш.

Я зараз пишу в середньому по одній статті на день. Про що завгодно. Наприклад, коли в українській Вікіпедії уже було півмільйона статей, у ній ще не було статті «шапка». Можна писати про виставу чи фільм, на який ви ходили, тому що завжди є анонси, рецензії, оголошення про них, на які можна послатися. Заодно знайомишся з тим, що ти власне подивився. Можна писати про акторів, мультфільми, все, що цікавить. Про все, що десь пишеться, можна писати у Вікіпедії. Писати можна не про те, що знаєш, а про те, що не знаєш і хочеш розібратися. Коли розбираєшся для себе, лаконічно це все формулюєш, ділишся зі світом, цим залишаєш слід на землі, робиш внесок у культуру. І це теж один із мотиваторів, чому люди редагують Вікіпедію.
За місяць в українській Вікіпедії переглядають в середньому 50 мільйонів сторінок. Це близько двох мільйонів сторінок щодня, або 20-30 сторінок щосекунди.
Щодня створюється близько 200 сторінок, робиться 5-6 тисяч редагувань. Тобто кожні 15 секунд хтось натискає кнопку «зберегти».
Українську Вікіпедію з території України редагують удвічі частіше, ніж російську.
Українська Вікіпедія за числом статей 16-та у світі та 12-та за розміром — це критерій, який враховує довжину статей і пов'язаний з їх якістю. І це робиться без підтримки держави. На території Туреччини та Китаю Вікіпедія заблокована. При цьому китайська Вікіпедія більша за українську, її редагує китайська діаспора — з Гонконга, Тайваня, інших країн.

Як держава може допомогти Вікіпедії? По-перше, розкрити архіви. Німеччина дозволила перенести сто тисяч зображень з державного архіва до Вікі-сховища (один з проектів Вікіпедії, де зберігаються медіафайли — зображення, звук, відео, достатньо його один раз завантажити, і можна використовувати у Вікіпедії будь-якою мовою, але для цього файл має мати статус «вільного для поширення»). Потім вікіпедисти самі їх сканують і складають у Вікі-сховище. Ще один спосіб підтримки з боку держави — і це наша держава вже робить — це розміщення інформації на державних сайтах на умовах вільної ліцензії. Це є на сайті Президента, Державної фіскальної служби, Нацагентства з питань е-урядування — моїми зусиллями. Внизу у них зазначено: вміст розміщений на умовах ліцензії Creative Commons з зазначенням авторства, тобто є вільним для поширення за умови зазначення джерела і авторів.

Можна взяти приклад з Казахстану — там видане урядове розпорядження, згідно з яким всі енциклопедії, які видаються державними інститутами, є вільними для поширення у Вікіпедії. Вони зобов'язали, щоб при виданні паперової версії була доступна і електронна версія.

Вікіпедії не діляться за країнами, вони поділяються за мовами. Існує близько 300 Вікіпедій різними мовами. Вікіпедія — це такий собі майданчик змагань між народами за спроможність створити інтелектуальний продукт, і в цьому рейтингу люди, що користуються українською мовою, на 12 місці в світі! Науковці пов'язують розвиток Вікіпедії з перспективами збереження тієї чи іншої мови та культури. Якщо народ має потужну Вікіпедію, це збільшує шанси на його збереження. Є така фраза: знання, які має дитина, визначають її майбутнє. Відповідно знання, які має народ, визначають його майбутнє. І Вікіпедія — одна з тих посудин, де накопичується знання народу. Тому дуже важливо, щоб Вікіпедію писали ми самі. Якось нам пропонували росіяни, щоб усе, що вони створювали російською мовою, автоматично перекладалося на українську. Тоді вирішили, що так не треба робити. Причому це б стосувалося не тільки історичних статей, але й технічних також. Якщо почитати російську Вікіпедію, то там зазначено, що винахідник радіо — Попов, паровоза — батько і син Черепанови, а насправді це інші люди, наприклад, радіо винайшов Марконі.
П'ять років тому з території України у 8 разів частіше дивилися російську Вікіпедію, ніж українську. За підсумками лютого цього року російську дивилися лише у 2,5 рази частіше за нашу. Тобто тенденція очевидна.
Ми аналізували причини і дійшли висновку, що у багатьох налаштування за замовчуванням використовується російська мова — у браузерах, операційних системах. Тому коли ви щось питаєте у Гугла, він видає спершу результат російською (а у Вікіпедію люди найчастіше потрапляють саме з пошукових систем). Тому щоб більше читали українську Вікіпедію, треба змінити ці налаштування.

Наповнення Вікіпедії — це заняття для людей середнього класу, у яких є час: або студенти, або люди, які задовольнили якісь базові потреби і можуть дозволити собі витрачати час, на те, щоб ділитися знаннями, залишити свій слід в історії.

Писати треба про ті речі, до яких ти нейтральний. Якщо ти є комуністом, то не пиши про «Свободу». Та навпаки, націоналіст не має писати про космополітів. Якщо на один предмет є кілька точок зору, то треба подавати їх всі, важливо зберігати нейтральність.

Однією з найбільш відвідуваних статей української Вікіпедії є список загиблих в АТО. Його відвідують не менше тисячі разів на день, тому що це найнадійніше і найактуальніше джерело. По статтях, що стосуються, наприклад, теми Криму, постійно йдуть війни. Вони захищені від редагування анонімами. Таких захищених статей — приблизно 700. Перед виборами політики часто намагаються себе прикрасити у Вікіпедії, часто невміло.

У війнах правок зазвичай залучені багато людей. Але це процес, у результаті якого народжується істина. На момент війни правок стаття може бути стабілізована на якомусь стані, який був до цієї війни. Вона може бути на якийсь період — частіше на місяць — взагалі захищена від змін, і опонентам пропонується перейти на сторінку обговорення і там з'ясовувати свої стосунки. Тому війна правок не є проблемою. Є правила, які дозволяють це все розрулювати.

У Вікіпедії немає поняття «правда» — «неправда», є поняття «відповідність» чи «невідповідність» джерелам. Тому якщо бачиш інформацію, у якої не зазначено джерело або яку не можеш перевірити, має бути скептичне до неї ставлення. Вікіпедія — це такий паркан, на якому будь-хто може написати будь-то. Але на нього дивляться мільйони очей. Через те фейк там довго не залишиться. Вони трапляються, але дуже нетривалі і не є проблемою, особливо коли це стосується суспільно значимих тем.

Зараз уже не лишається тем, що дуже затребувані, але їх нема в українській Вікіпедії. Ще коли я починав активно редагувати у 2009 році, були такі острівці знань — трошки про те написано, трошки про те (тоді було 120 тисяч статей). Зараз їх більше 750 тисяч, але простору для розвитку багато: в англійській Вікіпедії — 5 мільйонів статей, в російській — 1,4 мільйона. Вітаються і переклади статей: можна просто перекласти на українську, але на сторінці обговорення треба це зазначити. За моїм спостереженням, дуже мало інформації в українській Вікіпедії про євреєв та іудеїв: їхні традиції, свята, побут тощо. Але те, чого не вистачає, з часом з'являється. Багато до Вікіпедії пишуть школярі. До речі, саме завдяки ним у нас гарно розкрита тема футболу: вони пишуть про команди навіть другої ліги, про футболістів, окремі матчі.
Якщо роздрукувати українську Вікіпедію товстими книжками, то вони займуть полицю довжиною у 14 метрів.
Був період, коли Вікіпедія виконувала функцію заповнення плям в історії: багато тем не були широко висвітлені, були у самвидаті, маргінальних газетах. За роки радянської і царської влади історія спотворювалася, події замовчувалася. Зараз, наприклад, є окремі статті про кожний більш-менш значимий бій УПА. Весь час з'являється інформація від архівістів, істориків, які оперативно її вносять. До речі, Інститут історії України НАН став першим, хто свою енциклопедію розмістив на умовах вільної ліцензії, тому вона зараз переноситься до Вікіпедії.

Є суперечки з приводу того, чи потрібно використовувати ботів для наповнення Вікіпедії. Друга у світі за кількістю статей у світі — себуанська Вікіпедія. Там дуже багато статей нагенеровані ботами, наприклад, більше мільйона статей про кожну з бактерій. Є база даних живих видів у формі великої таблиці, вільної для поширення. Програма генерує з цієї таблиці статті. Свого часу у нас ботами були згенеровані статті про населені пункти України — тобто є статті про кожне село країни, база була взята з сайту Верховної Ради. Коли стаття згенерована ботами, вона зазвичай невеличка, і є ймовірність, що її знайдуть у Вікіпедії, поправлять і доповнять. Тому особисто я це розцінюю позитивно. Деякі вважають, що цього не треба робити. Хто б чув про тих себуанців, коли б вони цього не зробили? Свого часу багато статей було нагенеровано ботами у польській, шведській, голандській Вікіпедії. Коли російській Вікіпедії до мільйона статей не вистачало десь десяти тисяч, їх зробили за день. Вони взяли базу даних російських річок — назву, місце витоку, куди впадає — і згенерували за день двадцять тисяч статей. А потім випустили прес-реліз «Российская Википедия нечеловеческими усилиями достигла...».

Є таке коло — відвідуваність породжує більшу кількість редакторів, частина з яких залишається надовго, а число редакторів прямо корелює з якістю статей, тобто чим більше людей редагує Вікіпедію, тим якісніша вона стає. І чим більше зростає якість, тим більше росте відвідуваність.
друга мова за кількістю мовців на Філіппінах
Якщо брати статті про людей, то 87% з них написані про чоловіків, а лише 13% — про жінок.
Є щомісячний рейтинг тих, чиїми зусиллями українська Вікіпедія мала найбільше відвідувань. Це можна порахувати: взяти відвідуваність певної статті і подивитися чисто по розміру, хто туди скільки вклав. І так можна порахувати внесок кожного у відвідуваність однієї статті.

Хочу закликати читачів Вікенда сміливо редагувати статті у Вікіпедії — цим ви залишите свій слід в історії, зробите внесок в українську культуру і в певній мірі вплинете на майбутнє нашого народу.
Вікіпедію редагувала
Марина Курильчук
Made on
Tilda