Володимир. Кіт Людовік
Мене звати Володимир, мій герой — це кіт-манекен Людовік з «Мери Поппинс, до свидания». Я давно захоплююсь такими танцями і балами. Раніше відвідував студію Revererie, яка влаштувала цей бал, я з ними з самого початку — з 2005 року. Подобається танцювати, перевтілення — це вторинне. Коли ми почали займатися, ще не було якихось «Танців з зірками», комерційних студій сальси чи танго. Ми, можна сказати, були першими в Києві, хто танцював. Костюми — це недешеве задоволення, але зараз є прокат історичних костюмів, це бюджетно. До того ж бувають різні бали, деякі з високим ступенем достовірності і реконструкції, а бувають казкові, з вільним входом, без внеску за участь. Я відвідую бали 3-4 рази на рік. Всі танці вивчив давно. Хоч у 19 сторіччі і було багато танців, але ця криниця не бездонна, можна вивчити. Звісно, в Австрії у 10-х роках 19 сторіччя танцювали геть інше, ніж у Франції у той же час, але вже є досить великий багаж.
Є студія, де проводяться регулярні заняття з історичного танцю, і вони не складніші за сучасні. На мою думку, зараз цей напрямок досить популярний саме через танці, а перевдягатися та перевтілюватися і наскільки глибоко у це занурюватися — більш вторинне. Хтось цікавиться історією, і йому хочеться не тільки знати, але й відчувати. На деяких балах не тільки танці, костюми, а й підбирається інтер'єр, є певна бальна культура, етикет, ведуться салонні бесіди.