От ясель до клумбы:
как выращивают растения для города
Теплицы Зеленстроя Днепровского района выглядят царством женщин и цветов. Тут есть «ясли» для растений, а бригадира считают главной нянькой для «деток» — подрастающих цветов. Уикенд узнавал, как коммунальщики реагируют на критику, почему переходят на многолетние растения, но не собираются отказываться от однолетних. А еще спросили, где больше всего роз в Днепровском районе, куда деваются с городских улиц каштаны, почему у нас высаживают так много сакур и какие многолетние кусты — фавориты нашего района.
Прямо сейчас в теплицах пикируют бегонии. Марина и Маша точными движениями переносят миниатюрные саженцы бегонии в палетту при помощи специального инструмента — пикировочной вилочки.

— Вас не раздражает этот монотонный процесс?

— Наоборот, успокаивает! — уверяет Маша.
Вместе с растениями в теплицах появляются и проблемы, рассказывает главный агроном Наталья:

— З'явились слимачки та равлики, надкушують листочки, пошкоджують рослини. Завдання Маші кожного ранку вибирати шкідників. Також для боротьби із ними використовуємо біопрепарати.

Марина работает в теплицах 27 лет.

— Я родом из Крыма, у нас был частный дом, выращивали много цветов. Потом вышла замуж, приехали с мужем в Киев. Когда после декрета искала работу, пришла сюда. У меня сердце лежит к цветам, это точно мое — озеленение, флористика, фитодизайн. Так что я занимаюсь в жизни любимым делом. Работая здесь, заочно закончила университет.

Самое сложное время для нас — это весна. Первые семена сеют еще в декабре, в мае уже начинаем отгружать продукцию, а девочки-труженицы на участках высаживают их на клумбы.

— Большинство операций вы выполняете без перчаток. И как потом спасаете руки?

— Работа настолько тонкая, что выполнять ее в перчатках невозможно. Видите, у нас под рукой крем? Постоянно мажем руки, на ночь — обязательно.
Что происходит от посева до отгрузки
Берем маленький ящик, наполняем его просеянным грунтом. Каким именно — зависит от потребностей растения. Бегония, например, очень любит торф. Высеваем семена, сбрызгиваем водой. В одной маленьком ящике — примерно 2000 семян.
Ящики накрываем стеклами и выставляем в теплицу-маточник, которую мы называем «аквариумом». Два раза в день, утром и в обед, опрыскиваем водой комнатной температуры.
Стекло, которым накрыты ящички, переворачиваем, чтобы убрать выступивший конденсат. Когда семена проросли, приступаем к пикированию.
Отделяем каждое растение вместе с корешком и пересаживаем в паллеты побольше. Время от времени подкармливаем — азотистыми, калийными, фосфорными, комплексными удобрениями. Солнечные дни особенно благоприятны для подкормки.
Когда растения разрастаются так, что полностью покрывают землю в паллете, снова их пересаживаем — например, в горшки-девяточки (9 сантиметров в диаметре).
Главный агроном называет Наталью незаменимой нянькой для цветочной «детворы». Высевать семена — это ювелирная работа, которую доверяют только ей: «Вона не просто наш бригадир, який робить всі посіви, контролює процеси. Ще ми називаємо її нянькою рослин в ясельній групі, бо саме вона найбільше опікується «дітками».
— Работаю тут уже 22 года. Самое тяжелое в нашей работе — это погрузки-разгрузки ящиков с продукцией. Неприхотливые и неизбалованные цветы — чернобрывцы, сальвия и агератум. У нас в районе много петуний — они хорошо цветут. Сальвия тоже радует цветами с ранней весны и почти до самых морозов, ее приламывают, и она снова выпускает бутоны. Сульфинии покупаем, сами не выращиваем: нет для этого условий. Любим бегонию за ее веселые сорта — «Виски», «Ром», «Джин», «Текила», «Бренди», «Водка».

Когда мы выдали продукцию — работа не прекращается, заполняем теплицы до самой осени. Семена частично покупаем, частично собираем сами.
Главный агроном Наталья смущается, не любит фотографироваться и говорить о себе. Зато она много и охотно рассказывает о коллегах и с огромным воодушевлением говорит о растениях.
— Результат нашої роботи багато у чому залежить від якості насіння. Ми пропускаємо закупівлі через тендер. Цього року тендер виграла дуже порядна фірма, все насіння — іноземне, отримуємо з Германії. До травневих свят повністю висаджуємо клумби у парку Перемоги, використовуємо бегонії, сальвії, чорнобривці, колеуси.

Цього року ми заклали на зріст біля 3,5 тисяч тюльпанів, а також багато крокусів, гіацинтів та нарцисів на продажу. Вигонку робимо до 8 березня. Також в нас можна придбати однорічні квіти в сезон, кущі. На договірних умовах виконуємо озеленення будь-якого рівня складності. В теплиці з тюльпанами та гіацинтами температура нижча — 10 градусів, щоб квіти не росли надто швидко. Цього року в теплицях Дніпровського УЗН весною можна буде придбати висаджені в горщиках махрові тюльпани різних кольорів.

Основні ділянки для квітників — парк Перемоги, майданчик перед районною адміністрацією, ділянки біля станції метро «Лівобережна», Русанівська та Дніпровська набережні, багато рослин використовуємо у Гідропарку. Для нас важливий весь район. На всіх ділянках постійно удобрюємо клумби, насипаємо родючий ґрунт. Загалом минулого року висадили по району близько 860 тисяч квітів.
У нас дуже люблять троянди. Найбільше їх в парку Перемоги та на бульварі Праці. Найбільші тюльпанові клумби — в парку Перемоги. Автори клумб і композицій — два районних дизайнера, які розробляють ідеї для них. Ми позитивно ставимося до критики. Якщо є помилки — стараємося виправляти. Але ми робимо багато, тож є і багато помилок. Якби нічого не робили — не було б помилок та приводів для критики.

Про альтернантеру кажуть, що це стратегічно важлива рослина — з неї добре робити бордюри на квітниках. Вона щільна, гарно тримає форму, стрижеться. У наших умовах ця рослина не перезимовує та вважається однорічною, але ми восени зрізаємо з неї черенки та розміщуємо на зимівлю у теплиці. Минулого року садили набагато більше петуній. Вона гарно витримує наші умови. Також більше використовуємо злакові. Переходимо на багаторічні квіти. Але вони не дають тої яскравості, яку дають однорічні рослини. Часто критика ґрунтується на тому, що ми використовуємо однолітні квіти. Але ми ж хочемо, щоби Київ був яскравим містом.

Позаминулого року ми запускали у парку Перемоги плавучі клумби. Тоді була критика, що це дорого. Але ми робили ті клумби за кошти меценатів, з міста не було витрачено жодної копійки. Головний ворог міських квітників — то не котики чи собачки, не шкідники, а люди. За минулий рік в парку Перемоги було викопано біля тисячі кущів троянд. Це при тому, що в парку є охорона. Багато крадуть і однорічні рослини. Тюльпани не просто крадуть, а ще ї продають потім викрадене. Собаки також пошкоджують клумби, але винуваті в цьому не тварини, а їхні власники.
Мабуть, найбільше в районі висаджено кущів форзиції та спіреї. Взагалі у нас дуже багато різноманітних кущів. І працюємо над тим, щоб їх ставало ще більше. З літа в нас закладено біля 20 тисяч черенків кущів. Самі черенкуємо, закладені з минулого року черенки на зиму укриваємо тирсою, до кінця осені матимемо матеріал для висадки.

Деякий час в нас дуже популярними були самшити. Але роки чотири тому в Україну було завезено такого паразита — гусінь, що називається «огньовка». Колонія цих паразитів може за день з'їсти десятирічний кущ. Зараз самшити потрібно обробляти чотири рази за сезон. Стараємося відмовлятися від самшитів, бо боротися з цим паразитом дуже важко, потрібно багато хімії. А ми не хочемо використовувати її в парках, де це може бути небезпечним для дітей.

Зараз в районі висаджується багато кленів та лип. Намагаємося використовувати вже великі сформовані дерева для посадок. Саджаємо магнолії, тюльпанові дерева, павлонію. На жаль, каштани не витримують більше міського навантаження. Також не підходять для міста тополі — вони пилять, доставляють страждання людям, які мають алергії. За минулих 2-3 роки посадки каштанів та тополь в районі було зменшено десь в половину. Намагаємося замінювати їх іншими деревами. Місто змінюється, разом з ним і рослини.

Восени висадили 75 сакур на бульварі Верховної Ради, думаю, цієї весни бульвар порадує місцевих мешканців. Останніми роками взагалі в Києві висаджують багато сакур — вони гарно почувають себе у нашому місті, тому їхня кількість зростає.
По теплицам гуляли
Светлана Максимец
Текст
Ольга Сошенко
Фото
Made on
Tilda