Пікніки, кабанчики і квести:
як гуляти по Голосіївському парку
Де в Києві вільно бігають лосі, кабани і козулі, знаходиться столичний Стоунхендж та дрімучий ліс? Ми відвідали національний природний парк (НПП) «Голосіївський» і дізналися, чим він відрізняється від більшості світових національних парків. Заступник директора з рекреації НПП «Голосіївський» Олег Година провів нас однією з екостежок, розказав, як їх розробляють, чим зайняти себе в парку та які гостинці приносити пташкам.
Про НПП «Голосіївський»
Повністю знаходиться в межах Києва — в цьому його унікальність, тому що більшість національних парків світу віддалені від великих населених пунктів.
Створили у 2007 році на площі 4,5 тис. га в межах Голосіївського району столиці. У 2014 році приєднали ще близько 6,4 тис. га між Пущею-Водицею та Житомирською трасою (Святошинсько-Біличанський масив). На сьогодні площа парку становить 10,998 тис. га. По світовим міркам це досить маленький НПП.
Більше 90% загальної площі національного природного парку займають ліси. НПП «Голосіївський» — це Голосіївський ліс (включаючи Голосіївський парк імені Максима Рильського), урочище «Лісники» з лісами на південь від Конча-Заспи, два невеликих урочища «Бичок» і «Теремки», а також Святошинсько-Біличанський масив.
Національний парк, як і місто Київ, знаходиться на межі двох природних зон — лісостепу і мішаних лісів, тому в природі національного парку відчувається їх взаємний вплив. Голосіївський ліс — це масив листяних лісів, але в цілому на території переважає сосна.
Заступник директора відділу рекреаціїї НПП «Голосіївський» Олег Година
Олег розповів, чим займається відділ рекреації парку:

— Ми забезпечуємо обладнання для екостежок і беремо участь в їх розробці, розповсюджуємо рекреаційно-туристичну інформацію через карти, путівники, стенди, вказівники або інші інтерактиви на місцевості, працюємо з суб'єктами рекреаційної діяльності — людьми, які на території парку організовують заходи чи змагання. Ми слідкуємо, щоб такі особи або організації попередньо проконсультувались із адміністрацією НПП, склали угоду з парком, дотримувались режиму території.

Досить часто в Голосіївському лісі проходять велосипедні або інші змагання. Ця територія ще з радянських часів використовувалась для тренувань — крос, спортивне орієнтування, велосипед, бігові та гірські лижі тощо. Ми витрачаємо досить багато зусиль та часу, щоб все впорядкувати, працювати лише з тими, хто йде на контакт і розуміє, що захід проходить на території національного парку.
Олег пояснив, як з'являються екостежки та з якою метою їх створюють:

— В процесі розробки екостежок основну участь беруть відділи екоосвіти та рекреації національного парку. Спочатку обираємо територію, яка більш-менш цікава і, разом з тим, прохідна. Хоча хащі також можуть бути цікавим об'єктом для екостежки. Ми відштовхуємось від того, що по маршруту можна побачити. Наприклад, вікові дуби. У Голосіївському лісі це одна з головних природних цінностей. Є ділянка лісу, де півколом стоїть група вікових дубів, що нагадує Стоунхендж.

Важливо, щоб для жителів міста була транспортна доступність. Коли маршрут обраний, то до роботи підключається науковий відділ. Він допомагає готувати інформаційне наповнення для стежки, наприклад, підказує, які цікаві рослини можна показати відвідувачам, чим саме вони цікаві.
Рослини парку
800 видів
вищих судинних
155 видів
мохоподібних
з них
близько 30 видів
занесені до Червоної книги України
більше 70 видів
у переліку видів, які охороняються в Києві
— За правилами потрібно обрати концепцію стежки, тобто ідею, яку мають донести екскурсовод чи система стендів по маршруту до відвідувача. Стежки, які у нас зараз обладнані, поки що досить прості за змістом. Вони знайомлять з територією НПП, представниками флори і фауни, окремими природними об'єктами.

До речі, у Голосіївському лісі є тварини, яких не завжди видно, і їх рідко пов'язують з містом, наприклад, козулі і борсуки, а лісах в районі Конча-Заспи багато кабанів та є лосі, — розповідає Олег.
Тварини парку
758 видів
хребетних та безхребетних
з них 116 видів
птахів
з них
36 видів
занесені до Червоної книги України
156 видів
охороняються різними природоохоронними документами
— На мою думку, для кожної стежки краще робити акцент на певній темі і розкривати її під час проходження маршруту. У нас заплановані або вже в процесі розробки екостежки, які присвячені лісовим екосистемам, бьордвотчінгу (спостереженню за птахами), ролі відмерлої деревини в житті лісу, військово-історичним та археологічним пам'яткам, — ділиться Олег.
— Коли ми обрали тему і продумали маршрут стежки, вирішуємо, що зобразити на стендах, яку форму подачі матеріалу обрати, адже можна придумати якісь інтерактиви, завдання чи ігри. Також вирішуємо, що краще розповідати на екскурсіях цією стежкою, — розповідає Олег.

Багато відвідувачів, які приходять на екскурсії люблять послухати старі місцеві легенди про Голосіївський ліс. Олег розказав найпоширеніші теорії про походження назви «Голосіїв»:
Іноді назву пов'язують з Петром Могилою. У 1631 році він заснував Голосіївський монастир і начебто на голому місці висадив лісопарк. Та я бачив в джерелах, що згадки про цю місцевість як голосіївську зустрічались і раніше, тут був ліс, а не голе місце.
Начебто тут раніше був хутір Гулосіївський. Тоді назва місцевості походить від слів «сіяти гул», а не «саджати на голому місці».
Говорять, що на цій місцевості раніше обирали князів голосуванням. Це і дало їй назву.
Ще є легенда, що у цій місцевості жив розбійник. Він упіймав прекрасну дівчину і зачинив її в погребі. Вона там дуже сильно голосила, а люди боялись, думали, що це привид.
Раніше ця територія не була Києвом, а граничила з ним. Говорять, що через це місце повертались з походів воїни, тут їх зустрічали рідні. Жінки, які бачили, що чоловіка чи сина немає серед живих, голосили.
— На обладнаній стежці потрібно промаркувати маршрут. Можна це зробити за допомогою вказівників або позначити фарбою у вигляді смужок на деревах, але деякі ділянки лісу вже і так різнокольорові. Раніше організатори різноманітних змагань вважали, що можна як заманеться позначати свої треки на місцевості і маркували кожний знаками на деревах. Зараз ми це питання вирішили і тепер інструктуємо всіх організаторів, але хаотичні маркування де-не-де позалишались.

Коли стежка готова, начебто можна розслабитися, але ні. Підтримання її в належному стані — це також робота. Потрібно мінімум кілька разів на місяць проходити та дивитись, де що розмалювали чи зламали. Наприклад, на всіх стендах ножем чи викруткою здерли позначення «Ми тут!», на картах видирають назви вулиць, на конструкціях вирізають написи. Декілька тижнів тому довелося повністю відновлювати один із стендів, бо йому збили ніжку.
— У нас є карта, на яку нанесли всі заплановані екостежки, склали план з їх розробки та обладнання, будемо його реалізовувати в найближчі п'ять років. Зараз у нас обладнані стежки «Голосіївські схили біля Дідорівських ставків», «Від Феофанії до Дідорівки» та дитяча біля Пирогова— «Перстень Мавки». Є також залишки старої стежки в урочищі «Лісники», яку обладнали ще до створення національного парку. Там заболоченою долиною тече річка Віта, в якої настільки слабка течія, що коли навесні Дніпро розливається, спостерігається таке цікаве явище, як протитечія. Віта тече багатьма рукавами, між якими утворюються островці серед боліт, потрапити туди дуже важко.

Урочище «Лісники» мало статус заказника, і на цій території в природні процеси люди майже не втручалися вже кілька десятиліть. Лісники навіть не забирали дерева, які падали. Там заповідна зона, і певний час за законодавством було не дозволено організовувати екскурсії. З минулого року в заповідній зоні знову можна проводити екоосвітню діяльность, тому плануємо надати цій стежці друге життя. Якщо під час екскурсії люди заходять на ту ділянку, то відразу розуміють, що це — природний дрімучий ліс.

Також у розробці проект стежки для людей з вадами зору у співпраці з Українським інститутом сліпих.
— Стежка «Голосіївські схили біля Дідорівських ставків» — оглядова. Вона зацікавить дітей і тих, хто починає знайомитись з природою або національним парком, спеціалістів, які досліджують флору і фауну. На цій стежці є стенди про рослинний світ та птахів (ми обрали тихий куточок стежки, щоб можна було послухати їх спів). Тут росте п'ятисотрічний дуб Петра Могили, біля нього встановили стенд про вікові дуби Голосіївського лісу із схемою. Біля озер обрали точку з гарним видом на водойму.

На ставках і озерах майже завжди можна побачити водоплавних птахів. Наприклад, зустрічаються водяна курочка та лиска. Коли вони плавають у воді, то за всіма ознаками схожі на качок, тільки іншого кольору. Але коли виходять з води — зовсім інші птахи, вони навіть з іншої родини царства птахів, — розказує Олег.

Одне з улюбленіших занять відвідувачів парку, особливо тих, хто гуляє із дітьми — годувати птахів на ставках. Та до цього потрібно відноситись відповідально:

— Птахів свіжим хлібом, особливо житнім, годувати не треба. Це може призвести до хвороб шлунку та навіть смерті. Хоча зрозуміло, що вони будуть його із задоволенням їсти. Краще їм давати перлову крупу, овес, пшеницю, горох, зелень або, в крайньому випадку, сухарі в невеликій кількості, — попереджає Олег.
— Цією стежкою бігають фізкультурники, тут можна зустріти велосипедистів, люди на пікніки спускаються до водойм. Особливо люблять сюди ходити студенти, бо тут недалеко студмістечко, — розповідає Олег.

Оскільки Голосіївський знаходиться в місті, то пильнувати потрібно більше, ніж в інших національних парках, адже жителі часто обирають його для відпочинку і не завжди поводяться як слід:

— На будь-яке свято, особливо навесні, коли люди скучили за природою і з ентузіазмом виходять на пікніки, у нас підсилена охорона. Інспектори роблять обходи у вихідні, ми роздруковуємо пам'ятки з правилами поведінки, щоб роздавати відпочиваючим. Вогнища можна розводити лише у спеціально обладнаних місцях. Та зрозуміло, що це складно проконтролювати на території, де кілька десятків тисяч відвідувачів. Зараз вже більш-менш вдалося побороти таке порушення, як проїзд автомобілів. Проблема не в розмірі території, а в тому, що вона знаходиться в місті. Є національні парки, які більші за розміром, але там немає такого напливу відвідувачів.
Біля Голосіївського лісу знаходиться Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБіП). Раніше студенти проводили там ботанічні експерименти:

— Один з навчальних напрямів НУБіП — лісівництво. Під час практик або як експеримент у Голосіївському лісі ще до створення національного парку було висаджено багато дерев, які невластиві цій місцевості. Наприклад, в лісі є цілі ділянки бука лісового. Це дерево росте лише в Західній Україні, та тут добре прижилося.

Зараз національний парк висаджує лише корінні, тобто притаманні регіону, породи, оскільки одне з головних завдань НПП — підтримка природного стану лісів та відповідного породного складу. Висаджувати породи допомагають волонтери. Іноді долучаються приватні фірми, які просять провести для своїх співробітників майстер-клас з висадки дерев. Для них це своєрідний корпоратив в природних умовах — спочатку корисна справа, потім відпочинок, — розповідає Олег.

Усі бажаючі можуть допомогти парку з висадкою дерев чи прибиранням. Та головне не порушувати прості правила при відвідуванні.
Чого не можна робити в НПП «Голосіївський»
кататися на мотоциклах, квадроциклах та авто
розпалювати вогонь у не приназначених для цього місцях
ламати гілля, зривати квіти, турбувати тварин
смітити
Як можна відпочивати в НПП «Голосіївський»
гуляти пішки
ходити на екскурсії екостежками
бігати
кататися взимку на лижках
спостерігати за природою
влаштовувати пікники в обладнаних для цього місцях
кататися на велосипеді
відвідати мотузковий парк
У лісі гуляли
Марина Шилович
Текст
Ольга Сошенко
Фото
Читайте також
Made on
Tilda