Уикенд зі Streetster: як обрати сітібайк

Юрій ШМИГ
— Велосипед для поїздок містом має бути з амортизаторами та позашляховим протектором!

— Ні, міський велосипед має бути гарним та зручним і обов'язково з кошиком або ящичком для речей!

Дискусії про переваги та недоліки при виборі міського велосипеда розпочинаються в редакції десь у квітні і тривають до пізньої осені, коли тема переходить на штучні та натуральні ялинки. Звичайно, про вибір велосипеда можна почитати на форумах і поговорити під час велопрогулянок, але найкращий спосіб — спробувати розібратися самому.

Саме тому Уикенд звернувся до тих, хто розробляє міські велосипеди та розуміється на філософії сітібайків, — у компанію Streetster Bike, де ми поговорили з її співзасновником Юрієм Шмигом.

Cуть — це комунікація

— Значення сітібайка поки недооцінене. Більшість тих, хто приходить купувати велосипед, одразу дивиться на гірський із зубастими шинами, які не дуже пристосовані до міста. Це те саме, що купувати повнопривідний позашляховик для поїздок містом.

Гірські велосипеди їдуть значно повільніше по асфальту через менший тиск у колесах та великий опір «позашляхового» протектора. До того ж, амортизуючи, вилка знижує швидкість. І останнє — такий велосипед не дуже гарно виглядає.

Коли ти їдеш містом на сітібайку, то зручно сидиш, менше зосереджуєшся на керуванні, можеш дивитися по сторонах та комунікувати з іншими учасниками руху. Люди не знають про ті можливості, які дає велосипед в межах району, наприклад, коли зустрічаєш знайомого, не потрібно шукати місце для парковки авто, в маленькому магазинчику можеш придбати овочі та фрукти, не злазячи з велосипеду, виїхати на пікнік у сусідній парк. Це дуже класно, і в цьому є щось справжнє.

Шосейник — для того, щоб летіти з великою швидкістю, гірський — для лісу та гір, а для комфортної поїздки містом — сітібайки.

Це наш перший сезон, але вже можна виокремити деякі спостереження про власників велосипедів Streetster . Це люди, які купують перший велосипед або додатковий — для поїздок на роботу. Його обирають за зручну посадку і маневреність. Я сам декілька місяців поїздив на стітібайку, а потім пересів на кросовий і зрозумів, що на ньому дуже незручна посадка, особливо для міської їзди, бо він пристосований до інших задач.

Маневреність — одна з переваг велосипеда в місті
Велосипеди — двигун комерції

Навесні 2015 року я почав працювати над ідеєю створення міських велосипедів. Це окрема ніша і окрема філософія, яка тільки розвивається в Україні. Спортивні та гірські велосипеди всюди, і цей ринок перенасичений.

Не можна одразу випустити дуже багато моделей, тому спочатку ми взяли невеличкий асортимент, який можемо виготовити. Перед тим, як запустити модель в серію та вибрати фабрику, замовляли тестове виробництво прототипу. Потім перевіряли те, що вийшло, йшли на іншу фабрику, де повторювали те саме. Виробника вдалося знайти з третього разу — він спеціалізується тільки на міських велосипедах.

Пошук заводу в Україні не дав бажаних результатів. По-перше, підприємства не погоджувалися випускати невеличку серію. По-друге, немає зацікавленості в ефективній співпраці між виробником і замовником.

Нова модель створюється за таким алгоритмом — дизайнери моделюють зовнішній вигляд за нашими ескізами, потім інженери оцінюють за різними параметрами (комфорт, керованість, зручність) та вносять технологічні корективи, задають правильні кути та радіуси. Тобто це не стокові рами з каталогу заводу, а індивідуальній продукт, що виготовлений відповідно до нашого бачення та технічних умов для міських велосипедів.

У виготовленні сітібайків погоня за сучасними технологіями менш інтенсивна, ніж на ринку спортбайків. Однак за технологіями потрібно слідкувати і враховувати їх при створенні нових моделей.

Декілька тижнів тому ми повернулися з виставки веловиробників у Шанхаї. Це одна з найбільших веловиставок у світі. Звичайно, там були представлені незвичайні ідеї та нові концептуальні рішення. Китай вже взагалі на електровелосипедах. В Україні все тільки починається. У нас вже є бачення та концепція елекровелосипеда, з яким ми готові йти в Європу. Проте є певна проблема у поєднанні сітібайку та обладнання для перетворення його в електровелосипед — технології не зовсім гнучкі і така модернізація псує зовнішній вигляд байка. Але це питання часу, ще один маленький крок у розвитку технологій — і ця перепона зникне, не буде протиріччя між дизайном та монтажем обладнання.

Серед конкурентів на ринку слід відзначити вживані велосипеди з Європи. Хоча вони більш поширені у прикордонних регіонах, таких велосипедів дуже багато. Коли ми починали, то звернули увагу на цей фактор. Проте ми знаходимося в різних цінових категоріях і прямого перетинання немає.

Гіроскутери та самокати теж не є прямими конкурентами сітібайків через різну відстань, яку на них можна подолати. Наприклад, для сітібайка відстань однієї поїздки складає 5-10 кілометрів, а для самокатів та гіроскутерів значно менша — декілька кілометрів. Що стосується шосейних велосипедів, то для них середня відстань поїздки знаходиться в межах 60-100 кілометрів.

В наступному сезоні в наших моделях будуть реалізовані нові та сучасні рішення, але які саме — поки секрет. Враховуючи особливості руху в місті, ми зосередилися на створенні безпечного сітібайка — Safebike. Завдяки реалізації цієї ідеї велосипед стане більш помітним та безпечним у міському середовищі.

Задоволення від руху
Міський і сільський велосипедизм

В Україні існує два види велосипедизму — сільський та міський.

В малих містах та селах велосипед часто є альтернативою автомобілю і залишається популярним транспортом. Іноді в райцентрі біля якоїсь установи можна побачити так купу велосипедів, що складається враження, наче ти у Голландії.

Що стосується міста, то популярність велотранспорту зростає і, здається, більшість водіїв уже звикли до велосипедистів на дорогах. Це не тільки український, а світовий тренд. Наприклад, Лос-Анджелес п'ять років тому не був пристосований до велосипедів, а зараз усе змінилось.

Київська транспортна інфраструктура не надто дружня до велосипедистів, але певні зрушення вже є. Взяти велодоріжку з Троєщини на правий берег — всі з неї жартують, але це одна з небагатьох доріжок, зроблених правильно і де враховані побажання велосипедистів та фахівців.

Розбудова інфраструктури призводить до зростання кількості велосипедистів. Починають кататися батьки з дітками, з'являються школярі на велосипедах, люди катаються після роботи. Коли велодоріжки немає, їздять найсміливіші, а коли вона з'являться, виникає відчуття безпеки та комфорту і одразу кількість велосипедистів зростає.

Зараз гарантія на наші велосипеди становить 5 років на раму та 6 місяців на обладнання, з наступного сезону гарантія на раму збільшиться до 10 років

Звичайно, складно змусити владу будувати велодоріжки по всьому місту, але можна робити локальні проекти, які доведуть користь велосипедної транспортної інфраструктури. Як свідчить статистика, створення інфраструктури призводить до того, що у крамниць на такій вулиці зростають прибутки — люди їдуть на велосипеді, зупиняються попити кави, перепочити, перекусити, придбати щось для дому. Зі зміною світогляду кількість велосипедистів зростатиме: багато людей прагнуть бути здоровими та спортивними, вживати екологічну їжу та не забруднювати навколишнє середовище.

Цифри свідчать: в місті ще багато роботи, щоб воно стало більш дружнім до райдерів. Зараз від 40 до 50 відсотків велосипедистів їздять по тротуарах, бо більшість велосипедистів сприймають дорогу як місце підвищеної небезпеки.

У мене є тактика боротьби з неприємними маршрутами. Спочатку проїжджаю маршрут по дорозі, фіксую всі проблемні ділянки та шукаю способи їх оминути. Якщо оминути неможливо, намагаюсь об'їхати тротуаром, але тільки якщо він достатньо широкий.

Коли маршрутом їдеш вперше, уважніше дивишся по сторонам. Мені як велосипедисту найзручніше їздити центром, бо тут завжди корки, невисока швидкість потоку транспорту і мінімум маневрів. В центрі на велосипеді пересуваєшся швидше, ніж на машині.

Сучасний дизайн
ТЕСТ-ДРАЙВ

Щоб відчути, як керувати сітібайком в місті, Уикенд влаштував тест-драйв трьох моделей велосипедів Streetster — ABBEYROAD, BROADWAY та BAKERSTREET. Цілий день ми їздили містом, збирали враження і довго сперечалися з приводу остаточних результатів.

Рейдерами стали працівники редакції та досвідчені велосипедисти

Дмитро

Не має велосипеда, планує купити самокат. Для тест-драйву отримав модель BROADWAY.

«Давно не їздив на велосипеді, але BROADWAY мені сподобався. Хоча не скажу, що він дуже маневрений, але керується добре. І коли ти його розігнав, він рівно мчить по дорозі. Якщо чесно, я б його не брав – дуже масивний для мене. Але BAKERSTREET — це моє: легкий, маневрений, яскравий і непогана альтернатива самокату».

Сергій

Іноді їздить на Bulls Sharptail. Для тест-драйву отримав модель BAKERSTREET.

«Я не надто часто їжджу на велосипеді. І до тест-драйву вважав, що велосипед для хіпстерів не може їхати. Перші метри на BAKERSTREET довели протилежне. Він може літати, він легкий, маневрений, на ньому зручно сидіти. Він без амортизаторів, але це не робить його незручним. Я дійсно отримую задоволення від керування і розглядання по сторонах. Він їде по бруківці, переїжджає лежачих поліцейських. Підходить під колір моїх штанів та привертає увагу. Мабуть, я б його придбав другим великом, щоб заради задоволення кататися по району, чи в крайньому випадку з'їздити за смузі або кавою».

Таня

Досвідчений райдер, долає значні відстані. Для тест-драйву отримала модель ABBEYROAD.

«Я не поверну його до магазину! Він надзвичайно красивий! А якщо серйозно, то велосипед має дуже зручне сідло та посадку — не віддає в спину. Добра плавність ходу. Достатня маневреність. Для поїздок у справах по району — найкращий варіант. Я б взяла його другим велосипедом. Коли набридне «валити» і захочеться красиво кататися, я, як дівчинка, з радістю на ньому кататимусь.»

Довідка про компанію Streetster

Я займався 15 років рекламою, пройшов шлях від копірайтера до креативного директора. Останні декілька років працював в Казахстані, де створив власну рекламну агенцію, яка швидко стала помітним гравцем на ринку.

Давно шукав такий бізнес, з яким комфортно та цікаво працювати. І звичайно, щоб це подобалося. Створив такий чек-ліст для перевірки критеріїв моїх ідей. І саме ідея міського велосипеда чудово лягла в мою концепцію.

Восени минулого року я повністю переключився на цей проект, активно працюємо над ним вже десь 9 місяців. Потім до проекту долучився мій партнер Олександр Красовський. Він взагалі архітектор.

Співзасновник Streetster Bike Олександр Красовський
Фактично проектом займається невелика команда, а все інше віддаємо на аутсорсінг.

Починаючи цей проект, ми не були в темі, тому всі моменти та особливості вивчали поступово, Починаючи від конструкції велосипеда і закінчуючи логістикою.

Як людина, що 15 років працювала в рекламі, перед запуском проекту я вже мав маркетинговий план. По цьому плану пройшов з фахівцями, щоб складні моменти не потрапили на етап виробництва. Потім створили бренд-бук, розробили айдентику майбутього продукту та такий прикольний логотип. З самого початку намагалися робити все правильно, щоб не повторювати типові помилки новачків.

В проект інвестували власні заощадження. Перед цим розробили бюджет. Перший сезон довів, що ми спланували все правильно, і в цілому ми задоволені тим, як розвивається проект.

В Україні споживач готовий придбати велосипед вартістю до $400, раніше ця сума була біля $500. Взагалі ж вартість велосипедів може бути різною. Ексклюзивний, як у Віталія Кличко, коштує десь $4000, в Британії є виробник велосипедів Pashley, який випускає велосипеди вартістю по 1500 фунтів. Але це ексклюзив і вишуканий вигляд.

Придбати можна в магазинах великих міст України — Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг.

Дуже цікавий магазин у Львові. Справжній велопростір — велосипеди, майстерня, дивани, зона відпочинку.

Гарантійним обслуговуванням наших велосипедів займається мережа Veliki.ua, яка володіє власними майстернями в усіх великих містах. У них є цікава і корисна послуга — зберігання велосипеда взимку.

Велосипедистами були
Светлана Максимец
Редактор
Марина Курильчук
Редактор
Марина Шилович
Журналист
Анастасия Ищенко
Журналист
Катерина Лащикова
Фотограф
Сергей Харченко
Я в шапке