Водиця з Дніпра:
мальки, озон та блискавки

Як покращити воду в річці, який забрудник може зупинити очисні споруди та навіщо на водопровідній станції створюють блискавки
7 липня Україна відсвяткувала День Дніпра. Вікенд відвідав Дніпровську водопровідну станцію і дізнався, як річкову воду перетворюють на питну.

Дніпро є джерелом питного водопостачання для Запоріжжя, Черкас, Дніпра і третини Києва (інша частина столиці використовує воду з Десни). Перед тим як потрапити в мережу та будинки жителів, вода проходить складну процедуру очищення на водопровідній станції. Дніпровська станція збудована 79 років назад на березі Київського водосховища, звідки і береться вода для столиці. За добу зі станції в місто надходить в середньому 200 тис. куб. метрів.

Головний інженер департаменту експлуатації водопровідного господарства Київводоканалу Володимир Костюк розказав про стан води в Дніпрі і фактори які впливають на забруднення:
— Дніпро відноситься до третьої категорії забрудненості річок. Це означає, що його можна використовувати як джерело питного водопостачання. На якість річкової води впливають природні, антропогенні та техногенні фактори. Дніпро протікає по болотистій місцевості Білорусії та України, тому вбирає в себе багато органічних розчинних сполук. Це впливає на вибір технології підготовки питної води. Змиви води з територій підприємств, стоки з поселень та ферм на берегах річки збільшують вміст аміаку, фосфатів, хлоридів, нафтопродуктів та важких металів в воді.

Водосховище мілководне, і вода в ньому літом швидко прогрівається, тому з'являється велика кількість фітопланктону — синьо-зелених та діатомових водоростей. Наявність цих водоростей вимагає достатньо великих витрат коагулянту (реагенту для очистки води), щоб забезпечити якість питної води.
— Забрудненість характеризується циклічністю, вона може коливатися як протягом року по сезонам, так і по роках. На сьогодні забрудненість Дніпровської та Деснянської води висока, ці параметри вимагають коригувати технологію очистки. В цьому році ми використовуємо втричі більше коагулянту порівняно з 2015-2016 роками. Через це собівартість води збільшилась в півтора-два рази. Така ситуація на всіх водоканалах в інших містах, які використовують Дніпровську воду, — зазначив Костюк.

Найбільша права притока Дніпра — Прип'ять, змиви з Чорнобильської зони можуть потрапляти в неї, а звідти — у Дніпро. Костюк розповів, як це впливає на роботу станції та як постачали воду в місто після Чорнобильської АЕС:

— На сьогодні ситуація прогнозована і спокійна, але Прип'ять часто формує нам якісну характеристику води, яка надходить на водозабірні споруди Дніпровської станції. Після аварії на Чорнобильській АЕС Дніпровська водопровідна станція була не в змозі очистити воду до нормативів і стояло питання про її відключення. Протягом місяця і десяти днів після аварії Дніпровській водопровід працював із забрудненої водою. На очисних спорудах впроваджували багато різних технологічних прийомів, щоб зменшити кількість радіонуклідів в воді. За цей місяць була збудована резервна насосна станція «Роса 300». Вона була споруджена на плавучій платформі на баржі в затоці на Десні. «Роса 300» могла перекачувати деснянську воду в об'ємі 300 тис. куб. метрів на добу, яку очищували на Дніпровській водопровідній станції. Це дозволяло відмовитися від дніпровської води і в мінімальних обсягах забезпечити Київ питною водою. Зараз ми підтримуємо станцію «Роса 300» в робочому стані, проводимо профілактичні роботи на випадок аварійної ситуації.
Вода починає свій маршрут по станції із водозабірного ковша — це бетонна споруда, яка подає воду на очисні споруди. Вона перегороджена плавучим заслоном, щоб не допустити попадання в водозабір нафтопродуктів, адже вони залишаються на фільтруючих матеріалах та стінках гідроспоруд і за декілька годин можуть зупинити роботу станції. Також заслон зменшує попадання фітопланктону. Вода в ковші чистіша, ніж у водосховищі, тут навіть ростуть лілії.

На станції є спеціальні акустичні рибозахисні пристрої, які відганяють мальків від водозабірних споруд, а металева решітка не дає потрапити на очисні споруди стороннім предметам.
Начальник управління Дніпровської водопровідної станції Анатолій Фурса розповів, як вода проходить очищення на станції та показав диспетчерській пункт станції. Звідти цілодобово і без вихідних керують всім технологічним процесом.
Маршрут води по станції
Водозабірний ківш
Звідси вода по сифонних водоводах потрапляє на станцію.
Насосна станція першого підйому
Вода проходить знезараження хлорною та аміачною водою.
Блок змішування
Воду перемішують з реагентами — коагулянтами та флокулянтами.
Щоденно на станції використовують
800 кг хлору
щоб знезаразити воду
60-70 тонн коагулянту
щоб очистити воду, зменшити окисненість
Відстійники
Це підземні споруди 18-20 тис. куб. метрів кожен. Тут всі забруднення випадають в осад. Вода освітлюється.
Блок швидких фільтрів
Тут відбувається фільтрація води крізь шар кварцового піску.
Анатолій Фурса розповів про фільтри на станції:

— Після фільтрації ми не викидаємо свої картрижди, як це роблять з побутовими, а промиваємо пісок і знову використовуємо його.

Відстійники також чистять, але по черзі, щоб не переривати роботу станції.
Цех озонування
Тут вода проходить обробку озоно-повітряною сумішшю.
Резервуар чистої води
Звідти вода забирається насосною станцією другого підйому і подається у мережу Києва.
Озонаторна запущена в 1974 році, досі це єдине місце в Україні, де вода обробляється озоном. Обладнання використовують французьке. Озон виготовляється в спеціальних агрегатах. Для розриву повітряної суміші й утворення озону використовується електричний розряд. Якщо через спеціальний отвір заглянути в агрегат під час роботи, то можна побачити блискавку. Під тиском озоно-повітряна суміш потрапляє у відфільтровану воду.

Озонування покращує смак та колір води, поліпшує її якість.
Є на станції хімічно-бактеріологічна лабораторія, яка проводить контроль води на всіх етапах очистки. Проби води беруть щогодини, але по різним показникам. Наприклад, на станції озонування — на залишковий озон, а в блоці змішування — на лужність та залишковий хлор. За добу лабораторія робить близько 30 різних аналізів, а в період паводків і сильних дощів — ще більше.

Працівники станції гарантують, що тут питна вода повністю відповідає державним санітарним нормам. Для демонстрації набирають її з під крану в лабораторії і п'ють. Але вода, яка доходить до споживачів, може не бути такою ж чистою. Деякий час вона стоїть в міських мережах, стан яких неідеальний. Тому на станції порадили дати воді трішки збігти перед тим, як пити її вдома.
Хоч забруднення води в Дніпрі циклічне і також залежить від природних явищ, ми можемо покращити річкову воду. Це зменшить собівартість питної. Київводоканал пропонує:
Відмовитися від використання миючих засобів з фосфатами.
Прибирати сміття у зонах відпочинку біля річки.
Заборонити будівництво у береговій зоні.
Воду з під крану пили
Марина Шилович
Текст
Ольга Сошенко
Фото
Made on
Tilda